Знати, як працює комп’ютерна мережа, і самому її побудувати, налаштувати та захистити – різні рівні підготовки. Новий хаб інфокомунікаційних технологій Дніпровської політехніки дає студентам можливість працювати з мережевим обладнанням, а науковцям – експериментально перевіряти власні методи й алгоритми.
Хаб відкрили 5 жовтня у Дніпровській політехніці. У відкритті взяли участь ректор університету Олександр Азюковський та проректори Ігор Нікітенко, Сергій Федоряченко й Олексій Григор’єв.
Основу хабу становить мережеве обладнання Cisco, зокрема комутатори та маршрутизатори, засоби для побудови й дослідження локальних і телекомунікаційних мереж, а також спеціалізоване обладнання для криптографічного захисту інформації.
Для студентів це передусім практична робота. Тут вони зможуть будувати й адмініструвати мережі, налаштовувати маршрутизацію та комутацію, стежити за роботою мережевої інфраструктури та організовувати захищене передавання даних. Обладнання використовуватимуть під час практичних і лабораторних занять, для курсових та кваліфікаційних робіт і студентських проєктів.
Хаб розширює і можливості для досліджень. Науковці зможуть експериментально перевіряти методи й алгоритми криптографічного захисту та автентифікації даних, оцінювати їхню ефективність і досліджувати вплив на продуктивність мережевих систем. Реальне обладнання дозволяє побачити, як розроблені рішення працюють на практиці, проаналізувати результати й удосконалювати їх.
Частину обладнання для хабу університет отримав у межах проєкту «Інформаційні технології криптографічного захисту й автентифікації даних для систем мобільного та супутникового зв’язку», який реалізують за підтримки Національного фонду досліджень України. Науковий керівник проєкту – доктор технічних наук, професор Володимир Гнатушенко.
Мережна академія Cisco працює у Дніпровській політехніці з 2005 року. Також в університеті діє Центр підготовки інструкторів та підтримки академій Cisco. Новий хаб продовжує цю історію, додаючи до освітньої бази більше можливостей для досліджень і практичної роботи.
Тепер те, що починається зі схеми, алгоритму чи наукової ідеї, тут можна довести до найцікавішого етапу – перевірити, як воно працює на практиці.
Прес-служба НТУ «Дніпровська політехніка»
