Більше ніж століття тому молодий геолог Йосип Танатар вирушив із Дніпра до Німеччини, аби опанувати найновіші технології гірничої справи. Повернувшись додому, він досліджував уран та залізні руди, закладаючи фундамент української геології. 4 листопада 2026 року у фойє знаменитого музею terra mineralia ця історія зробила повне коло: ректор НТУ «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський та ректорка Технічного університету «Фрайберзька гірнича академія» Ютта Емес — очільники вишів, які є яскравими представниками європейської спільноти провідних університетів, — офіційно відкрили виставку, створену руками студентів двох вишів.
Експозиція стала підсумком міждисциплінарного міжнародного проєкту Project 5050. Назва інтригує не гірше за секретні архіви: учасники мали завдання розгадати нитки наукових зв’язків між Дніпром і Саксонією, зіставити документальні факти й перекласти їх сучасною, зрозумілою кожному мовою.
Академічна мобільність довжиною в століття: Дніпровська політехніка та Фрайберг

Альянс двох наукових осередків виник ще наприкінці XIX століття. Тоді німецькі професори долучалися до геологічних розвідок родовищ нашого регіону, а перші студенти з Дніпра їздили до Саксонії по передовий досвід. Йосип Танатар — випускник Дніпровської гірничої школи — став яскравим символом цього інтелектуального мосту.
Минуло понад сто років, і цим же маршрутом рушила сучасна молодь. Протягом двох семестрів студенти й викладачі працювали у форматі онлайн-мосту та очних практикумів: поринали в архіви, оцифровували рідкісні документи та відтворювали геологічні методи межі XIX–XX століть.
Паяльна трубка, шахта Reiche Zeche та менторство українців
Улітку команда геологів та істориків Дніпровської політехніки вирушила на практичний етап до Фрайберга. У німецьких лабораторіях сталася показова й дещо символічна подія: саме українські студенти стали наставниками для іноземних колег. Вони продемонстрували роботу з методів паяльної трубки — класичним, майже ювелірним способом аналізу мінералів. Для експериментів використали раритетні історичні інструменти з фондів німецького вишу, фактично повернувши їм життя.
Окрім цього, студенти досліджували глибини старовинної навчальної шахти Reiche Zeche, опановували роботу в Центрі високих тисків та сканували мінералогічні й петрографічні зразки за допомогою спеціалізованих сканерів.
Від виставкових вітрин до цифрового виміру
Восени до команди долучилися студенти-маркетологи Дніпровської політехніки під керівництвом викладачок кафедри маркетингу Тетяни Куваєвої та Катерини Пілової. Їхньою місією було перетворити складний масив архівних знахідок і сухих фактів на зрозумілу, захопливу розповідь.
Разом із німецькими колегами вони розробили концепцію експозиції, підготували п’ять виставкових вітрин у terra mineralia та створили повноцінну вебверсію виставки. Тепер ознайомитися з цим науковим детективом можна з будь-якого куточка світу.
Партнерство, перевірене часом
Проєкт реалізовано за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та програми COIL-Eng. Співпраця, де Дніпровська політехніка та Фрайберг поєднують зусилля, вже мала успішні кейси (зокрема розробку спільних цифрових курсів у межах проєкту EdUp), але саме в Project 5050 студенти стали головними рушіями та дослідниками.
Понад сто років тому Йосип Танатар віз із Фрайберга знання, які розвивали українську науку. Сьогодні молодь двох країн знову працює пліч-о-пліч у лабораторіях та архівах. Це доводить головне: у справжньої науки — дивовижно довга пам’ять і чудове майбутнє.
Прес-служба НТУ «Дніпровська політехніка»
