09.10.2014

НГУ та Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького: дружба, перевірена роками

Наприкінці ХІХ ст. у Катеринославі з’явився перший вищий навчальний заклад, який став одним із кращих гірничих вузів не лише за своїм викладацьким складом, але й за рівнем науково-технологічних досягнень.

Від перших днів існування вищого гірничого училища навколо нього почали гуртуватися представники наукової та культурної інтелігенції, серед яких були А. Синявський, В. Біднов, М. Лебедєв, В. Курилов, Д. Яворницький. Науковці гірничого училища стали ініціаторами створення місцевого історичного музею, «Просвіти», університету (зараз – ДНУ ім. О. Гончара), учительських курсів і курсів медичних сестер, що передували створенню нинішньої медакадемії, тощо. Більше того, саме завдяки наполегливості професорів КВГУ (НГУ), до нашого міста переїхав видатний вчений, історик Д.І. Яворницький. Ця кандидатура не була випадковою, адже Дмитро Іванович неодноразово відвідував Катеринослав з публічними лекціями, присвяченими запорізькому козацтву, кобзарству, фольклористиці; провадив на території губернії археологічні розкопки, займався колекціонуванням. 

Переїхавши до нашого міста, Д. Яворницький починає активно співпрацювати з гірничим училищем у справі дослідження та охорони пам’яток, залучає викладачів природничого факультету до справи улаштування заповідників. Консультації, зокрема, надають гідрогеолог С. Гембицький, фахівці з мінералогії Л. Іванов, І. Танатар та інші. Ще одним масштабним проектом, що об’єднав науковців гірничого інституту та історичного музею стало будівництво ДніпроГЕСу. Учасниками його стали фахівці з мінералогії, гідрогеології, металургії, які проводили розвідку природничого характеру, а поруч із ними Д.І. Яворницький з колегами досліджував території в археологічному аспекті. Згодом студенти вже гірничого інституту часто долучалися до експедицій історичного музею. Тож співпраця відбувалася на всіх рівнях. 

Звільнення Д.І. Яворницького з посади директора музею, а згодом його смерть, втрата професорів «старої школи» гірничого інституту послабила зв’язки між двома науковими закладами, які пожвавились лише за декілька десятиліть, коли посаду ректора НГУ обійняв Г.Г. Півняк – вчений у галузі електроенергетики, професор, доктор технічних наук, академік НАН України. Символічно, що Геннадій Григорович став ректором НГУ в 1982 р. - у той же час, коли розпочалася реставрація будинку Д.І. Яворницького. Меморіальний будинок-музей видатного історика, «батька запорозьких козаків», продовжив згуртовувати інтелігенцію нашого міста, акумулювати у собі потужні інтелектуальні можливості. З того часу почалася тісна співпраця будинку-музею та гірничого університету у науковій, культурній, просвітницькій сферах. Красномовно засвідчувало високий рівень співробітництва те, що у 2000 р. саме Г.Г. Півняк став лауреатом краєзнавчої премії ім. Д.І. Яворницького. Наукові конференції та читання, фестивалі, відкриті лекції, статті та монографії – ось основні форми роботи гірничого університету у краєзнавчому напрямку.

Г.Г.Півняк в меморіальному будинку ім.Д.Яворинцького 1990 - ті рр. 

Та найбільш активна співпраця між будинком Д.І. Яворницького та НГУ розпочалась за ініціативи та участі редактора Дніпропетровського обласного телебачення, заслуженого журналіста України Г.А. Півняк. Побувавши на відкритті музею, Галина Андріївна зачарувалася його атмосферою, і з того часу Меморіальний будинок Д. Яворницького регулярно з’являвся на екранах телебачення у рамках її авторських передач «Живе слово», «Пізнаємо світ – світ пізнає нас», «Дніпрові пороги». Ці програми дуже влучно передавали атмосферу «куреню козацького батька», популяризували музей, пропагували інтерес до історії України та рідного краю. Саме завдяки Галині Андріївні й Геннадій Григорович Півняк також почав захоплюватися відеозйомкою, а фрагменти відеозаписів ректора НГУ неодноразово потрапляли до телесюжетів та передач.

Слід окремо відзначати кіностудію «Юність», яка від перших років існування була і є другом Меморіального будинку Д.І. Яворницького. Відеооператори, фотографи, журналісти гірничого були поруч з будинком-музеєм дійсно з перших днів, адже висвітлювали його відкриття 3 листопада 1988 р. З того часу у стінах будинку відзнято багато чудових кінофільмів, сюжетів, інтерв’ю, погостин, серед яких: «Слово у піснях кобзарів», «Яворницький і Шевченко», «Фестиваль бандур», «Кобзарі в оселі Д, Яворницького», «Як із чистого джерела», «Богдановими шляхами» та багато ін..

Сьогодні в архіві «Юності» є кіносюжети зі святкування усіх ювілеїв будинку-музею Д. Яворницького, з відкриття виставок, святкових заходів, конференцій. А. М. Калуцький, багаторічний директор студії, не лише бере участь у знімальному процесі, монтажі відео, але й надав цінні експонати зі своєї колекції старовинних фотоапаратів для музейної виставки «Духовні центри Придніпров’я».

У 2003 році при НГУ було засновано Центр культури української мови ім. О. Гончара, співпраця з яким значно розширила культурно-просвітницький простір будинку Д. Яворницького, створила підґрунтя для подальшої плідної співпраці. Директор Центру І.К. Цюп’як неодноразово брала участь в організації спільних заходів, наукових обговорень у стінахмузею, залучаючи студентську аудиторію, відомих поетів, краєзнавців. Нинішнього року ми разом відзначали ювілей Т.Г. Шевченка, у якому,зазвичай,активну участь взяли студенти гірничого університету та науковці музею. Серед запрошених гостей була присутня відома поетеса, перекладач, заслужений працівник культури України - Леся Степовичка. До речі, поетесу та будинок-музей Д.І. Яворницького також пов’язують роки міцної дружби й творчої співпраці: Леся Несторівна відвідує відкриття виставок, святкові заходи, на яких гості мають змогу одними з перших почути нові твори авторки.

Частими гостями оселі Д.І. Яворницького є: професор В.Ю. Пушкін; Ю. Т. Хоменко - кандидат геологічних наук, доцент, проректор НГУ; І.О. Кочергін - кандидат історичних наук, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та багато інших.

Галина Андріївна Півняк та Леся Степовичка

Активну участь у трьох Всеукраїнських музейних фестивалях брали саме викладачі та студенти НГУ, Безпосередньо в університеті проводилися «Яворницькі читання», конференції, лекції, у яких брали участь як викладачі, так і студенти. Науковці університету також взаємодіють з науковими співробітниками музею, видають спільні праці, матеріали конференцій. Зокрема, Г.К. Швидько, видатний історик сучасності, професор НГУ, є одним з укладачів серії «Епістолярна спадщина Д.І. Яворницького», і частою гостею в будинку-музеї. Неодноразово у вітальні будинку Д. Яворницького Ганна Кирилівна спілкувалась зі школярами у рамках заходів «Зустріч переможців олімпіади з відомими істориками», брала участь у засіданнях краєзнавчого клубу «Грані», виступала з промовами на відкритті виставок. Всі ці заходи регулярно висвітлюються у періодичному виданні «Вісник НГУ» і на сайті Інформаційно-аналітичного центру НГУ, керівником якого є Н.І. Гринько.

Ганна Кирилівна Швидько

Сьогодні, як і раніше, відвідують будинок Дмитра Івановича студенти гірничого, але тепер до них долучаються ще й учні Українсько-американського ліцею при університеті, члени Центру культури української мови ім. О.Гончара, аспіранти. Оселю козацького батька відвідало вже не одне покоління катеринославської, дніпропетровської молоді.

Тож і нині Національний гірничий університет та Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького залишаються одними з провідних науково-культурних осередків міста, які у своєму унікальному тандемі створюють особливу, неповторну атмосферу Дніпропетровська: індустріального міста з надзвичайно насиченим культурним життям.

Ірина Завалова, науковий співробітник Меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького