20.12.2012
«У кожного є свій Портленд»
В Національному гірничому університеті пройшла презентація роману у листах Григорія Гусейнова «Повернення в Портленд».
Книга розповідає про 60-роки, любов до Батьківщини та пошуки свого Портленду - у кожного він свій. Для автора це Київ та Жуляни. Книга написана у жанрі non-fiction – жодних вигадок, лише факти, спогади. Ви занурюєтесь у часи, коли міста втрачали набуті століттями обличчя, а молодь виявляла бунтівний характер, захоплювалася музикою 'Бітлз', одягала джинси, та, як і у всі часи, закохувалася, страждала і неодмінно мріяла.
![IMG_0066.jpg](/upload/medialibrary/443/4436f913a927dc70c15e9b4ecff07d4f.jpg)
«Гусейнов винайшов для себе цей жанр, — нещодавно писав Михайло Слабошпицький у передмові до «Господніх зерен», що з’явилися в серії «Бібліотека Шевченківського комітету» видавництва «Ярославів Вал». — Жанр, у якому є все. Розумію, що кожна дефініція неточна — якісь прикмети вона в собі акцентує, якісь затемнює. Якби мені запропонували назвати «паспортні» ознаки прози Григорія Гусейнова, я сказав би, що це тотальна історико-культурологічна проза. Та проза, яку можуть писати тільки інтелектуали».
![IMG_9990.jpg](/upload/medialibrary/a08/a08a418b9096ee36314c1d87dbaf6b6d.jpg)
В Гірничому Григорій Джамалович не вперше. І як він зазначив, завжди його зустрічі проходять в атмосфері щирого спілкування. Центр культури української мови ім.О.Гончара завжди дарує глядачам цікаві імпрези, непересічних співрозмовників та змістовні презентації. Цього разу, поринувши в атмосферу спогадів, кожен відзначив для себе, що всі ми маємо місця, речі, людей які занурюють нас у давно забуті спогади. І попри те, що ми вже ніколи не будемо такими, як 5 чи 10 років тому, в душі прагнемо повертатись туди, де проходило дитинство чи шалені студентські роки.
Під час презентації присутні почули пісні у виконанні студентів, заслухали рецензію на книгу старшого виклада кафедри історії та політичної теорії Наталі Костюк, почули думку студентської аудиторії щодо непересічного жанру та раритетних фото.
![IMG_0021.jpg](/upload/medialibrary/727/727baf6c5660050ed853636966d0f4cf.jpg)
Книга вже може зацікавити лише виглядом - виконана в стилі старих рукописних зошитів на пожовклому папері з безліччю рідкісних фото, репродукцій картин та замальовок.
![IMG_0052.jpg](/upload/medialibrary/604/604251545aa78e53c72a90345a8285fd.jpg)
Відповідаючи на численні запитання студентів, автор зазначив, що книга не випадково не містить підписи під фото:
«Що ж це була б за книжка, якби в ній усе пояснювалося? Домовимося: нехай це буде ще одна тема для медитацій. Така собі гра. Любив же геніальний серб Милорад Павич бавитися з читачами романами-кросвордами, романами без закінчення, оповіданнями-містифікаціями... Зрештою, невже так багато додали б підписи під знімками? Це ж не підручник з арифметики. А от те, що знімки не мої, навіть цікавіше. Я намагався знайти двох дівчаток (тепер це, напевно, вже літні жінки), яких фотограф-любитель зняв колись на городищенському вокзалі. Долучилися до цього й місцеві краєзнавці. Хоча розумів, що робити того не слід. І зрадів, коли пошуки зайшли в глухий кут. Письменник не думає про правила, хоч це не означає, що він їх не знає»
![IMG_0091.jpg](/upload/medialibrary/213/213a7ec4219393129eb96a56f4c40c9b.jpg)
Наостанок Григорій Джамалович побажав студентам та кожному, хто прочитає книгу кохати та мріяти, бо зрештою на цьому й тримається наш світ…
Дарина Бутко ІАЦ НГУ