Вистояли і перемогли

У музеї історії НГУ відбулося чергове засідання військово-історичного клубу ім. капітана А. Грязнова, присвяченого 71 річниці визволення міста Дніпропетровська та 70-річчю визволення України від гітлерівських загарбників.

Важливі факти для розуміння подій того буремного часу розповів доцент Г.Л. Перший, зокрема, зазначивши, що й до цих днів ми не маємо достовірних даних про кількість загиблих у роки Великої Вітчизняної і другої світової воєн. Фашистська армія пройшла чорною смертельною ходою спочатку через Європу, а потім її головним завданням було знищення «слов’янського бидла». Великий Рейх обіцяв українцям нове життя, а натомість фашисти дотла спалювали наші села і міста, мільйони людей знайшли свій кінець у газових камерах концентраційних таборів. У роки війни полягло близько семи мійльйонів українців: військовослужбовців і мирного населення. При звільненні України загинули теж мільйони громадян Радянського Союзу різних національностей.

Свідків і безпосередніх учасників минулої війни залишається все менше, але вони ще є. Один з них – Андрій Федосійович Юрчук, полковник у відставці, учасник Сталінградської битви та визволення України – завітав на засідання клубу. Для нього війна почалася наступного дня після шкільного випускного. Разом зі своїми однокашниками копав окопи від Києва до Сталінграда. Потім був курсантом Барнаульського військового училища, далі фронт, контузія, до кінця війни був у діючій армії. Щиро і без прикрас розповів Андрій Федосійович свою воєнну біографію. Червона Армія не була повністю готова до великої війни, не вистачало зброї і , бувало, що новопризвані бійці ставали живою незахищеною мішенню. «Я дуже образився, коли мені вручили ґвинтівку зразку 1897 року, адже в інших були більш сучасні. Та на ділі виявилося, що моя ґвинтівка стріляла набагато точніше…».

Ще один гість клубу – відома людина у Дніпропетровську, колишній партизан-підпільник В’ячеслав Іванович Конєв. 12-річним хлопчиком він брав участь у боротьбі з гітлерівськими загарбниками: діяв у складі групи, яка рятувала молодь Кривого Рогу від угону до фашистської Німеччини, надавала медичну допомогу та евакуювала поранених бійців за лінію фронту. Треба було мати неабияку сміливість, щоб передавати надруковані підпільниками довідки, які допомагали уникнути полону. Тим більше, що й зрадники були. Але перемогти і вистояти наші люди змогли завдяки силі духу і любові до рідної землі.

До живих розповідей додалася відома пісня «Журавлі» на слова Р. Гамзатова і музику Я. Френкеля у виконанні завлабораторією фізики НГУ, підполковника запасу Сергія Васильовича Давиденка. І ми згадаймо добрим словом тих солдат, які перетворились на білих журавлів: « Не потомуль так часто и печально мы замолкаем , глядя в небеса…». На патріотичному підйомі прочитав для гостей і студентів вірш К. Симонова «Танк» викладач військової кафедри НГУ В’ячеслав Леонідович Яловий.

ІАЦ НГУ,

Фото Альони Леонович, відеостудія «Юність»