25.11.2014

«У шклі буття»: лаконічно-відверта поезія душі Ірини Мазуренко

У Центрі культури української мови імені Олеся Гончара НГУ відбулася презентація поетичної збірки Ірини Мазуренко «У шклі буття». Читачеві варто тільки взяти до рук книгу з оформленням, подібним до спалаху, неначе думки художника випереджали почуття, аби зрозуміти – ця збірка не для читання, а для переживання, переосмислення, переродження…

– У моєму житті відбуваються речі, які я навіть не думала, що колись відбудуться, – зізналася студентам гірничого поетеса Ірина Мазуренко. – Я почала малювати, писати вірші, хоча раніше тільки дивувалася такому рідкісному дару в інших. Коли ж з’явилася думка видати вірші різних років, здійснилося те, про що й мріяти не могла – передмову «Сповідь сонця… » до моєї збірки написав ірландський поет Шон Маклех.

Передмова виявилася окремим унікальним твором про образну і медитативну поезію. Ірина Мазуренко згуртувала навколо себе й інших творчих особистостей з незвичайним поглядом на мистецтво – художника Сергія Алієв-Ковика, поета і редактора збірки Григорія Гарченка.

– Ці поезії належать вічності, я їх навіть не редагував, а просто уточнював деякі слова, так теж буває, – сказав він на презентації.

Григорій Гарченко також прочитав імпровізований вірш, присвячений авторці. На написання поетичних рядків своєю творчістю Ірина Мазуренко надихнула і знаного у Дніпропетровську філолога і поета Костянтина Дуба.

Студенти Національного гірничого університету мали нагоду послухати авторське виконання віршів зі збірки «У шклі буття». Кожен вірш Ірини Мазуренко, виявляється, має свою історію, яка стала поштовхом до написання. У її поезіях головне – не рима, а стан душі, особливий ритм, філософський сенс. Під час народження твору інколи було таке, що поетеса у своїх рядках починала передбачати події. Біль, який переживає сьогодні Україна, не раз виривався у віршах ще до буремних подій Майдану:

У сутінках волі

Мільйони

Щойнонароджених

Постгеноцидна нація

Мутація

Окупація

Спецоперація

Кров на долонях та скронях

Немовлят

Що раптом стають героями

Без героїну

Горе тим

Не зрозуміли

Що це море

Що це світло

У цей переломний час лаконічно-відверта поезія душі Ірини Мазуренко лікує, очищає слізьми і захоплює красою слова, бо ці вірші вбрані в надзвичайно красиву метафору, обрамлену особливим авторським стилем. Про це під час презентації збірки «У шклі буття» говорила член Національної спілки письменників України, методист Центру культури української мови ім. О. Гончара НГУ Леся Степовичка, яка окреслила стиль чуттєвої поезії поетеси як постімпресіонізм.

Ведуча заходу – кандидат філологічних наук Ірина Цюп’як - звернула увагу на те, як молодь «поглинає» кожне поетичне слово. Значить, є необхідність у поезіях, написаних без використання усіляких правил віршування, тобто для душі, яку у своїй творчості звеличує Ірина Мазуренко. Присутні схвально висловилися з приводу виходу у Дніпропетровську її збірки «У шклі буття». В Україні це стало неординарною подією. Однак видання має невеликий тираж, так би мовити, для обраних, його можна знайти лише в бібліотеках. Це робить книгу ще привабливішою, хоча є впевненість, що колись вона буде перевидана.

Під час презентації говорили про багатогранність самої Ірини Мазуренко, яка є науковим співробітником музею «Літературне Придніпров’є», автором численних досліджень з української літератури і культурології першої половини XX ст. Щороку вона бере участь у краєзнавчій конференції, що проводиться на базі Національного гірничого університету і… пише вірші. Як все встигається, як буденність не стає на заваді?

– Дві головні речі життя – кохайте і творіть, – побажала насамкінець зустрічі Ірина Мазуренко.

Наталія Андрющенко, ІАЦ НГУ

Фото Станіслава Мардаровського, відеостудія «Юність» НГУ