Жінка в гірництві? Це – реально!

Чи існують нежіночі професії? На мою думку, таких немає. Будь-які сумніви щодо цієї тези вже давно розвіяла жінка-космонавт Валентина Терешкова. У Національному гірничому університеті (НГУ, м. Дніпропетровськ) працює ще одна пані – доктор технічних наук, професор гірництва Ірина Ковалевська, яка також підтверджує міць «слабкої статі» щодо професійного вибору. Ірина Анатоліївна настільки «вросла» у чоловічу професію, що стала співзасновником вітчизняної Школи підземної розробки і визнаним спеціалістом у галузі анкерного кріплення.

Жінка возвеличує науку

Кілька років тому у житті професора кафедри підземної розробки родовищ (ПРР НГУ) Ірини Ковалевської відбулася визначна подія. Комплексна науково-технічна робота ДТЕК і НГУ «Сучасні технології комплексної розробки вугільних родовищ України в гірничо-геологічних умовах відпрацювання тонких та надтонких пластів» отримала Державну премію України в галузі науки і техніки. Крім Ірини Анатоліївни, до групи авторів-лауреатів увійшли також Артур Мартовицкий, генеральний директор ВАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», кандидат технічних наук, Віктор Черватюк, директор шахти «Самарська» (ВАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), кандидат технічних наук, Олександр Кузьменко, доктор технічних наук, професор кафедри ПРР НГУ.

Тож Ірина Анатоліївна стала повноправним учасником грандіозної спільної работи науки, бізнесу й виробництва, в результаті чого гірничовидобувна галузь поповнилася корисними науковими даними, які не мають аналогів у світі. Експерти стверджують, що автори розробили науково-технічну програму моніторингу швидковпливаючих фаз гірничого тиску в умовах виїмки вугілля довгими лавами зі збільшеною довжиною виїмочних стовпів, здійснили технічне упровадження технологічних рішень з ліквідації критичних проявів гірничого тиску в механізованих лавах, де розробляються саме ці важкі поклади. Загальний економічний ефект від використання розробок авторів тільки упродовж першого року після упровадження – понад 3 млрд. гривень!

Лірична частина

Затребуваність в університеті, творча робота на кафедрі, важливий курс для студентів, який вона веде – механіка гірничих порід – досить складний, цікавий і, головне потрібний, для спеціалістів гірничої справи – та й це ще не все! Незважаючи на зайнятість, у Ірини Ковалевської є час для дому і сім’ї, чоловіка і доньки – випускниці НГУ. Професор Ковалевська продовжує сімейну традицію – у її родині чоловіки надають перевагу гірничим професіям. Парадоксально, але суто чоловіча професія зробила її ще жіночнішою! Та найбільше, на мій погляд, прикрашає героїню нашої розповіді не лише природна привабливість, а тепло й доброта, які вона випромінює.

На фото: організатори Міжнародної щорічної науково-практичної конференції Школи підземної розробки професори НГУ Олександр Кузьменко, Володимир Бондаренко (завкафедри ПРР), Ірина Ковалевська, Володимир Бузило.

Завкафедри ПРР професор Володимир Бондаренко зазначає, що вона має неабиякий педагогічний талант. За власним бажанням професор стала куратором (!!!) групи першокурсників, яка поглиблено вивчає англійську мову. Тож пані Ірина - сучасний універсальний спеціаліст вищого гатунку: керує комплексною науковою міжуніверситетською темою, є співавтором понад 10 наукових монографій, на Всесвітніх гірничих форумах доповідає англійською мовою. Знання цієї мови дозволяє їй бути одним з головних редакторів щорічного науково-технічного збірника гірничого напряму A BALKEMA BOOK (англійською мовою), завдяки якому НГУ ввійшов до Scopus — всесвітньої бібліографічної і реферативної бази даних та інструменту для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Звичайно, як і кожна жінка, у своєму житті і роботі вона зустрічала чоловіків, котрі менше знають і менше працюють. Та вона зуміла довести, що здатна на глибоке пізнання, особливо у гірництві, де так потрібні саме жіночі якості – наполегливість, акуратність, ретельність досліджень, котрі допомагають досягати бажаного результату.

У ці весняні дні студенти і колеги щиро вітають Ірину Анатоліївну і бажають їй здоров’я і наснаги, миру на благо творчої праці, подальшого цвітіння душі.

Валентина Шабетя