Пам'ять – це вічне життя (до 95-річчя Марка Ріппа)

Кращі традиції університету

На механіко-машинобудівному факультеті НГУ 15 березня учотирнадцяте пройшли Ріппівські читання. На великому зібранні про цю незабутню людину було сказано стільки добрих, щирих, світлих слів, що їх вистачило аби яскраво уявити образ Марка Григоровича навіть для тих, хто його ніколи не бачив. На зустріч були запрошені доньки Ріппа – Людмила Марківна, професор НГУ, і Алла Марківна – медичний працівник.

Ректор університету Г.Г. Півнякназвав М.Г. Ріппа живою легендою особистості, яка втілила в собі високу інтелігентність, неповторний педагогічний, організаторський таланти та неабиякі здібності науковця.

Згадували Марка Григоровича його учні і колеги, хто працював поряд з ним не один рік:П.І. Пілов, перший проректор НГУ,О.Б. Іванов, директор Інституту електроенергетики, Р.П. Дідик,завкафедритехнології гірничого машинобудування, В.Ю. Пушкін, завкафедри історії та політичної теорії, професор Б.В. Виноградов, зав кафедри гірничої механіки В.І. Самуся, завкафедри гірничих машин та інжинірингу В.П. Франчук, професор В.Ф. Монастирський, – усі вони однієї думки про М.Г. Ріппа.Він був зразком керівника, витриманий, уважний. Виховав гідних послідовників на посаду декана, серед яких добрим словом згадаємо О.Ф. Миронюка, та цілу плеяду науковців. Марка Григоровичахарактеризували як великого патріота гірничого, який іоточуючих виховував у такому ж дусі. Спокійний, обов’язковий і надзвичайно доброзичливий до студентів. За усіх обставин ніколи не підвищував голосу. У деканаті стосовно будь-якої документації чи розкладу занять буввинятковий порядок.

Епітети з багатьма плюсаминаповнювали і наповнювали аудиторію і, здавалось, не буде їм краю: …галантний, поштивий, голос м’який, очі променисті. Так, дипломат, але не пухнастий, умів дуже твердо відстоювати свій факультет, спрямувати ізахистити студента від помилок. Для нього не існувало дрібниць, якщо справа стосувалася долі студента. Класик гірничої механіки.Видатний фахівець у галузі гідродинаміки.

Стоїть наш гірничий на міцних моральних засадах попередніх поколінь. У тому безперечна заслуга і нашого доброї пам’яті Марка Григоровича Ріппа. «Знати про таких людей надзвичайно важливо нашій студентській молоді». – Зазначив у минулому іменний стипендіат Ріппівської стипендії, асистент кафедри аерології та охорони праці Юрій Чеберячко. – Бо вони є джерелом натхнення навіть не перебуваючи поряд з нами».

ІАЦ НГУ