02.09.2015

Кафедрі загальної та структурної геології – 90 років

Геологія завжди асоціювалася з романтикою дальніх походів та пригод. Саме таке сприйняття дарує студентам кафедра всі 90 років свого існування.

Що вирізняє справжнього фахівця? Окрім знань та умінь це, напевно, й захоплення своєю справою. Впродовж дев’яти десятиліть кафедра загальної та структурної геології Національного гірничого університету, крім проведення фахової підготовки, також прищеплює й любов до своєї професії. Зрозуміти і полюбити геологічне середовище, у якому доведеться працювати майбутнім гірникам та геологам, попри всю його суворість, завдання відповідальне. Тим більше, що фундаментальні геологічні дисципліни студенти освоюють на першому та другому курсах. У цей же час також організовуються польові навчальні практики.

Геологія завжди асоціювалася з романтикою дальніх походів та пригод. Саме таке сприйняття дарує студентам кафедра. Завдання викладачів – зацікавити студентів і неначе казку переповісти найскладнішу інформацію з фундаментальних засад геології. Незабутні враження на студентів завжди справляла геологічна практика, яка поєднувала романтику походів з практичним вивченням основ ведення польової документації на набуттям вміння розуміти складні геологічні процеси.

Історія розвитку кафедри

Цього року кафедрі виповнюється 90 років. Вона молодша за університет, проте продовжує традиції, закладені засновниками геологічного напрямку в університеті. За першими навчальними планами Катеринославського вищого гірничого училища студенти як гірничого, так і металургійного відділення вивчали геологію, а студенти-гірники мали геологічну екскурсію після ІІІ курсу навчання, що тривала 15-20 днів. Екскурсії під керівництвом професора та асистента проводилися до Донецького басейну, на Кавказ та у Крим.

У 1912 р. Катеринославське вище гірниче училище було перетворене на інститут. Паралельно в інституті планується відкриття нового геолого-маркшейдерського відділення. Для цього у 1914 р. приймається проект навчальних планів, де вперше згадується предмет „Загальна геологія”. Окреме геологорозвідувальне відділення було відкрите у 1918 р. В 1924 р. , тоді ж було затверджено нові навчальні плани для всіх відділень інституту, включаючи геологорозвідувальне. З огляду на збільшення кількості дисциплін та навчального навантаження, у 1925 р. з кафедри геології, очолюваної професором Миколою Йосиповичем Лебедєвим, було виділено кафедру загальної геології та гідрогеології. Першим завідувачем кафедри став випускник інституту 1912 р. Сергій Самійлович Гембицький. Перед цим він читав геологію та мінералогію на металургійному факультеті, гідрогеологію студентам геологорозвідувальної спеціальності, а також викладав аналіз мінералів за допомогою паяльної трубки, очолюючи відповідну лабораторію. С.С. Гембицький завідував кафедрою до 1935 р. На час його керівництва було закладено підвалини викладання основних дисциплін кафедри. Професор С.С. Гембицький проводив дослідження з гідрогеології родовищ Донбасу, Кривбасу, Нікопольського марганцеворудного басейну, а також залучався як спеціаліст до робіт, пов’язаних з будівництвом Дніпрогесу.

У 1935 р., коли столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва, через брак приміщень для урядових установ закривається Київський гірничо-геологічний інститут. У зв’язку з цим до ДГІ переводяться такі спеціальності як гідрогеологія та геофізика. Таким чином, в інституті утворюється дві нові геологічні кафедри. С.С. Гембицький очолює кафедру гідрогеології, а керівництво кафедрою загальної геології передає своєму учневі Олексію Михайловичу Алексєєву, котрий очолював її до 1957 р. За його керівництва, у 1955 р., кафедра розпочала організацію навчальних польових практик, а у 1956 р. отримала назву „Загальної, динамічної та структурної геології”.

У 1957 р. завідувачем кафедри став ректор інституту Петро Григорович Нестеренко, який одночасно очолював ДГІ у 1937–1963 рр. Окрім здійснення організаційної роботи, П.Г. Нестеренко проводив дослідження з геології Дніпровського буровугільного басейну, до яких був залучений колектив кафедри.

З 1963 по 1972 р. кафедрою завідував фахівець у галузі тектоніки Українського щита та геології залізорудних формацій Михайло Павлович Кулішов. У 1972–1976 завідувачем кафедри був Арнольд Олексійович Веселов – відомий палеонтолог та біостратиграфів кайнозою України, а з 1977 по 1978 р. кафедру очолював Петро Васильович Скляр – дослідник алмазоносності та першовідкривач родовищ у Західній Якутії.

У 1978 р. з Дніпропетровського відділення Інституту мінеральних ресурсів на кафедру переходить доктор геолого-мінералогічних наук Олександр Дмитрович Додатко – фахівець з геології кір вивітрювання Українського щита. Олександр Дмитрович очолював кафедру до 2000 р., а з 1982 по 1993 р. був проректором з наукової роботи ДГІ. За його керівництва, у 1988 р., кафедра отримала сучасну назву – „Загальної та структурної геології”.

Завідувачем кафедри з 2000 по 2006 рік була Ольга Вікторівна Орлінська – фахівець із впливу електромагнітних полів на процеси формування рудних родовищ.

У 2006 р. кафедрою став завідувати професор кафедри Юрій Тимофійович Хоменко – проректор з навчальної роботи НГУ.

Ю.Т. Хоменко є фахівцем з мінералогії докембрію, економічної геології, гемології та геотуризму.

Протягом існування кафедри основними дисциплінами, що читалися викладачами, були „Геологія”, „Загальна геологія”, „Структурна геологія, геокартування та дистанційні методи досліджень”, „Геологія з основами геоморфології”. Також на кафедрі створювались і розвивались інші напрями. З 1985 по 1996 р. тут працював Борис Сергійович Бусигін – родоначальник геоінформаційного напрямку в НГУ, який викладав предмет „Математичні методи у геології”. У 2006 р., у зв’язку з приєднанням кафедри гемології, до кафедри долучилися викладачі курсу діагностики та оцінки дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

Основоположником гемологічного напрямку в НГУ був директор гемологічного центру Петро Миколайович Баранов, який працював на посаді професора кафедри з 2006 по 2015 р. Серед предметів варіативної частини навчання, що читаються студентам всіх напрямів, сьогодні на кафедрі викладається дисципліна „Природно-ресурсний потенціал України”.

Організація літніх польових практик

Особливим напрямом роботи кафедри завжди була організація літніх польових практик. Відновлені з 1955 р. практики проходили на двох полігонах. Навчальна практика після першого курсу проводилася у Криму, друга практика з геологічної зйомки – на Північному Кавказі. База кримської практики спочатку розташовувалася у підніжжі Кара-Дагу, а після перетворення його на заповідник – поблизу гори Чатир-Даг. Також, у 1989 та 1990 рр. база кримської практики знаходилася у с. Чистеньке Сімферопольського району. Керівником кримської практики з 1955 по 1983 р. був доц. О.П. Каршенбаум, а після нього, до 1990 р., доц. Л.Я. Кратенко. Друга геологозйомочна практика з 1956 по 1991 р. проводилася у середній течії р. Теберда в Карачаєво-Черкесії. Нею в різні роки керували доценти М.П. Кулішов, І.Є. Лескевич, А.О. Веселов та П.В. Скляр. Через брак фінансування, з початку 1990-х років проведення практик було перенесено у Середнє Придніпров’я, де було створено новий полігон і розроблені маршрути в районі міста Дніпропетровська. Поновити проведення практик вдалося починаючи з 2000 р. Перша навчальна геологічна практика під керівництвом проф. Ю.Т. Хоменка почала проводитися у Криму, а друга геологозйомочна під керівництвом проф. О.В. Орлінської з 2001 по 2005 р. проводилася на Криворіжжі. Паралельно почав освоюватися полігон у Бахчисарайському районі (с. Трудолюбівка). З 2006 року друга геологозйомочна практика повністю була переведена на Кримський полігон і стала проводитися у Бахчисарайському районі в с. Прохладне, а з 2011 р. практика з геологічної зйомки переводиться на базу у балці Канака поблизу с. Рибаче, яка використовувалася для проведення практик після першого курсу з 2007 року. Значним досягненням нового періоду проведення виїзних практик стала організація їх не лише для геологів, а й для студентів гірничого напряму. Крім того, у рамках проведення власних практик, до геологічних маршрутів залучалися студенти-екологи та економісти.

З 2014 р. геологічні практики кафедри були перенесені у Приазов’я де було створено новий полігон з базуванням у с. Новопетрівка Бердянського району. Наразі викладачі та студенти працюють над всебічним вивченням геології району, за результатами досліджень робляться доповіді на конференціях та готуються матеріали до публікації у наукових виданнях.

Сьогодні кафедра продовжує свій розвиток. Викладачі займаються науковими дослідженнями у різних галузях геології. Асистентами кафедри у поточному році була захищена одна кандидатська дисертація, а захист ще одної заплановано на осінь. З 2014 р. в рамках єдиного бакалаврату „Переробка корисних копалин” відкрито нову спеціальність з оброки природних матеріалів. Під керівництвом завідувача кафедри Ю.Т. Хоменка починає розвиватися геотуристичний напрямок. Видається навчальна література. Приміром, за підручником Л.Я. Кратенка геологію вивчають студенти гірничого напрямку по всій Україні. Протягом останніх років видано низку навчальних посібників та методичних вказівок для геологічного та гірничого напрямів, включаючи іноземною мовою.

За 90 років свого існування кафедра сприяла ґрунтовному професійному розвитку студентів, давала можливість розкритися і реалізувати себе як особистостям, прищеплювала любов до обраної професії. Під час же проведення практик, окрім набуття знань та вмінь, студенти вчилися працювати у колективі, брати на себе відповідальність та бути самостійними. Це дуже важливе завдання, адже університет повинен виховувати не лише фахівців, а й особистостей, які у майбутньому розбудовуватимуть нашу країну.

Саме у збереженні найкращих традицій та розвиткові нових методик і напрямів колектив кафедри бачить свою мету на наступні роки .

Ігор Нікітенко,

завідувач Народного музею історії ім. О.М. Поля,

доцент кафедри ЗСГ