23.09.2015

«Тримайся, геологу»!

Відбулося чергове засідання історико-краєзнавчого клубу «Грані» на тему «90-річчя кафедри загальної та структурної геології НГУ»

Відкрила засідання голова клубу професор кафедри історії та політичної теорії НГУ знаний історик і краєзнавець Ганна Швидько.

- Вже понад 20 років поспіль ми розглядаємо питання, пов’язані з історією Національного гірничого університету, який цього рік відзначає 116 років від дня заснування, - зазначила Ганна Кирилівна. – Значна інформація розміщена тут – на стендах народного музею історії НГУ ім. Олександра Поля, де зараз проходить наше засідання. Багато її знаходиться у фондах музею і в архівах. А сьогодні ми ознайомимо присутніх з творчим шляхом людей, які багато зробили для розвитку геології у нашому рідному університеті.

На засідання клубу прийшли студенти-геологи другого НГУ , співробітники кафедри загальної та структурної геології (ЗСГ), кафедри історії та політичної теорії , гості, які упродовж роботи клубу доповідали про видатних людей, причетних до 90-річного шляху кафедри-ювіляра.

З вступним словом виступив завідувач кафедри історії та політичної теорії Геннадій Первий, зі словом-привітанням – проректор з науково-педагогічної і навчально-виховної роботи завідувач кафедри ЗСГ Юрій Хоменко. До речі, Юрій Тимофійович повідомив, що розвиток очолюваної ним кафедри продовжується й існує амбітна ідея відкрити магістратуру з геологічного туризму.

Легендарних особистостей кафедри, яких вже немає з нами, згадав у своєму виступі декан геологорозвідувального факультету професор Василь Приходченко.

З короткою довідкою про історію кафедри виступив завідувач музею історії доцент кафедри ЗСГ Ігор Нікітенко. До речі, спеціально до ювілею Ігор Святославович підготував стенд, який відображає історію розвитку кафедри у фотографіях і документах. На одному з них ми бачимо фото першого завкафедри ЗСГ Сергія Гембицького. Він був очільником цього структурного підрозділу до 1935 р. На час його керівництва було закладено підвалини викладання основних геологічних дисциплін . Професор С.С. Гембицький проводив дослідження з гідрогеології родовищ Донбасу, Кривбасу, Нікопольського марганцеворудного басейну, а також залучався як спеціаліст до робіт, пов’язаних з будівництвом Дніпрогесу.

Проте так зване «НКВД» заарештувало професора, випускника ДГІ 1912 року, про що свідчить знайдена в архіві анкета заарештованого, вміщена на стенді поряд з його портретом. У рядку «Профессия и должность» (російською мовою) значиться, що Сергій Гембицький «професор геологии». В іншому рядку написано, що він «Безпартийный». Отож, історія повторюється: ті, хто покалічив життя світилові науки Гембицькому страждали повною безграмотністю і керували країною, як, до речі, і недавній «проффесор»-президент.

І дуже добре, що на решті підготовлених стендів показані оптимістичні сторінки життя студентів і кафедри, бо буття геологів яскраве і самобутнє.

Зі спогадами про Петра Григоровича Нестеренка, з 1957 р. завідувача кафедри ЗСГ, одночасно ректора ДГІ з 1937 до 1963 р. виступила професор Ганна Швидько. Окрім здійснення організаційної роботи, П.Г. Нестеренко проводив дослідження з геології Дніпровського буровугільного басейну, до яких був залучений колектив кафедри.

А далі засідання продовжилося у форматі сюрпризів. Про свого батька – завкафедри ЗСГ з 1035 до 1957 року О.М.Алексєєва розповіла його донька Галина Олексіївна Алексєєва. Цікаво, що Олексій Михайлович був одружений на старшій доньці професора Терпигорєва, тож Галина Олексіївна як пряма онука несе в собі ще й гени цієї відомої людини. Вона принесла й показала присутнім свідоцтво про хрещення свого батька, видане в царській Росії, його тимчасове свідоцтво про закінчення гірничого інституту, яке було обміняне на диплом через рік (такий був порядок). 

З цікавістю були переглянуті чорно-білі фото, принесені Галиною Олексіївною. На одному з них – вона з татусем і матусею. Дівчинка приблизно років п’яти, а обабіч неї симпатичні інтелігентні батьки. Фото було зроблено спеціально для дівчинки, щоб вона пам’ятала свого батька, якщо раптом йому випаде доля професора Сергія Гембицького…

Зі спогадами про свого дідуся Михайла Павловича Кулішова виступив директор НДІ геології ДНУ ім. О.Гончара Вадим Стефанський. Вадим Леонідович пішов стежиною свого дідуся, з трьох років перебував з ним на студентських геологічних практиках, які проводилися тоді в Криму і на Кавказі. Цікаво, що талановитий дідусь написав, за словами онука, три дисертації. На дві з них було накладено «органами» гриф «секретно» й заборонено до захисту. Лише третю Михайло Кулішов успішно захистив. Також Вадим Стефанський поділився спогадами ще про одного колишнього завідувача кафедри - Арнольда Олексійовича Веселова – відомого палеонтолога і біостратиграфа кайнозою України.

Трепетно розповів про недавню втрату кафедри – відому у широких геологічних колах людину професора Олександра Додатка син Віктор Додатко. У 1978 р. з Дніпропетровського відділення Інституту мінеральних ресурсів на кафедру ЗСГ перейшов доктор геолого-мінералогічних наук Олександр Додатко – фахівець з геології кір вивітрювання Українського щита. Він очолював кафедру до 2000 р., а з 1982 по 1993 р. був проректором з наукової роботи ДГІ. За його керівництва, у 1988 р., кафедра отримала сучасну назву – „Загальної та структурної геології”. На жаль, професор Додатко не так давно відійшов у вічність.

Але кафедра живе й розвивається. Нових ідей, знахідок, досліджень і упроваджень їй побажав колишній співробітник доцент Леонід Кратенко, якому зараз понад 80 років, але своєю спортивною статурою він нагадує чоловіка середніх років.

Також авторові цих рядків пощастило поспілкуватися з дуже успішним геологом – недавнім співробітником кафедри Романом Камковим, який також прибув на засідання клубу «Ріднокрай» із самої Африки. За останні чотири роки він встиг попрацювати в Гані, а нині – у Гвінеї. Його посада звучить так: «головний геолог, начальник дільниці з пошуку, розвідки й розробки важких металів (здебільшого золота) фірми SCEM. Романові Камкову вдалося стати акредитованим геологом у Співдружності Західно-Африканських країн. Тож дерзайте, геологи, особливо ті, які зараз гризуть граніт науки в НГУ. Якщо є велике бажання, у вас все вийде!

Валентина Шабетя, ІАЦ НГУ

Фото Альони Леонович (відеостудія «Юність» НГУ)