30.10.2015
Зв'зки України з Гірничою Академією в Фрайберзі (Німеччина)
Нарис до 250-річчя від дня заснування технічного університету Гірнича Академія в Фрайберзі, з якою багато років співпрацює НГУ, надіслав нам з Німеччини Євген Кащенко.
Днями делегація Національного гірничого університету у складі 30 студентів на чолі з ректором Г.Г. Півняком відбуде на святкування ювілею найстарішого у світі вищого гірничого закладу – Фрайберзької гірничої академії (Німеччина). Дякуємо Євгену Кащенку за вчасну і цікаву інформацію.
«Після заснування Гірничої академії в Фрайберзі (Саксонія) 21-го листопада 1765 року Фрідріхом Антоном фон Гейницем і Фрідріхом Вільгельмом фон Оппелем, учнями відомого гірничого радника Йоганна Фрідріха Генкеля, регулярне навчання перших студентів розпочалось влітку 1766-го року.
На заняття записалось 19 студентів, першим студентом був Фрідріх Вільгельм Гайнріх фон Требра. Студенти слухали лекції в трьох приміщеннях приватного будинку одного із засновників академії.
Фрайберг був давно відомий не тільки в Німеччині, а і за її межами, як столиця гірничої промисловості. Вікові традиції і набуття в гірничій справі Європи зконцентрувались в цьому малому саксонському містечці. Воно приваблювало вчених, спеціалістів різного фаху, гірників, металургів ,які розвивали тут надалі гірничі науки.
Після Семирічної війни (1756-1763) Саксонія була виснажена економічно, їй бракувало спеціалістів, які б підняли промисловість, в особливості, її гірничу і металургічну галузі. Місцеві гірники, обізнані в гірництві, запропонували регенту Саксонії, принцу Ксаверу, заснувати вищу гірничу школу, яка б відповідала запитам тогочасної гірничої справи і сприяла її подальшому розвитку в теорії та практиці. Їх переконливі аргументи спонукали його підписати свій рескрипт про заснування вищої гірничого закладу в Фрайберзі.
Майбутня гірнича академія стала взірцем для заснування інших вищих гірничо-металургійних учбових закладів в Європі. Звістки про те, що і в Німеччині існує можливість отримати солідні знання в гірничій справі, розповсюджились в світі.
Вже через шість років після заснування Гірничої академії до неї записався перший іноземець - студент з Голланді ї– Антон Альберт Верґель (1771р.)
Першим студентом Гірничої академії слов'янского походження став українець з Лебедина, який власноручно записався студентом в 1774 році. Федір Мойсеєнко (1754-1781) писав про себе в 1778 р. латинською мовою, що " після того, як він закінчив гуманітарні студії в імператорській академії в Санкт-Петербурзі, прибув за наказом Катерини ІІ Великої 20-го грудня 1774 року в Фрайберг, де він в Гірничій академіі його сіятельства курфюрства Саксонськского найкращу освіту та й найщирішу доброзичливість вельми славетних і освічених учителів отримав." (переклад автора) Серед учителів Мойсеїнка були відомий вчений-мінералог Абрагам Ґоттліб Вернер та вчений-хімік Христліб Ереґот Ґеллерт. Пізніше в лейпцизькому університеті студент-українець слухав лекції по фізиці, філософії та природничій історії. В Лейпцизі була видана його книга німецькою мовою " Mineralogische Abhandlungen von dem Zinnstein. 1779"- Мінералогічні дослідження оловя'ного каменю (касериту).
В Санкт-Петербурзі Мойсеєнка вибрали в 1779-му році ад'юнктом з хімії та мінералогії Імператорської aкадемії наук та мистецтв.Таким чином він став першим вибраним членом aкадемії за фахом "мінералогія". Свого часу були відомі його переклади класичної літератури та трактатів з історії.
Готуючись до наукового і професійного відрядження в Крим, Мойсеєнко раптово помер в Москві на 26-му році свого молодого життя.Його творча спадщина з геології переконливо свідчить, що він був" першим вченим мінералогом України"- Б.Д.Борисяк (1867р.)
Студенти з царської Росії за своєю кількістю займали десятиліттями перше місце серед студентів-іноземців Гірничої Академії.Значна частина їх була родом з України. В ювілейних збірках ФГА 1866 і 1916 рр. є списки студентів, які походять з України, серед них : українці, росіяни, поляки,євреї, німці, австрійці -піддані Росії, Австро-Угорщини, Німеччини.По їх матрикулах просліджується уся територія нашої сучасної України.
Число іноземних студентів було в Гірничій академії Фрайберга взагалі було традиційно високим. У період перед Першою світовою війною воно досягло рекордного рівня і приблизно половина студентів складалось з іноземців. В період між Першою і Другою світовими війнами кількість студентів, також іноземців, значно зменшилась.
Після війни деякий час ( до 1952р.) в Гірничій академії не вчились іноземні студенти. З 1952-го року кількість їх поступово зростала і в 1964-му році складала приблизно 60 студентів.
Чималу роль в післявоєнному розвитку Гірничої академії грали радянські вчені-спеціалісти. Вони передавали свій досвід німецьким студентам, працювали викладачами на різних факультетах, проводили необхідні консультації.
Міжнародні відносини ФГА в цей час не обмежувались навчанням іноземних студентів, стажуванням наукових кадрів, виробничими екскурсіями і т.п.
Цілеспрямовано укладались угоди про співпрацю з ВНЗ соціалістичних країн, з вузами Радянського Союзу, в тому числі з спорідненими українськими закладами. Наприклад, угоду про співробітництво з Донецьким політехнічним інститутом було підписано 7-го лютого 1968-го року.
Після проголошення незалежності України зв'язки з українськими ВНЗ і Гірничою академією в Фрайберзі послідовно і плідно були продовжені.
Сьогодні існують угоди з Національним гірничим університетом (НГУ) (подвійний диплом), Національною металургійною академію України (НМетАУ), Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (ПДАБА), Національним політехнічним університетом в Києві (НТУУ «КПІ»). Розглядається співпраця з іншими ВНЗ України.
На освітних ярмарках вишів Німеччини в Києві серед десяти найвідоміших також регулярно присутій Національний гірничий університет.
Якщо в 1993-му році в Гірничій академії Фрайберга навчався один український студент, то в 2013 році Україна посіла друге місце (після Китаю) за кількостю студентів-іноземців. В тім же році Гірнича академія зайняла третьє місце між провідними закордонними ВНЗ (170).
Жвавим є також обмін студентами і місць практики. Один актуальний приклад - з 21-го серпня 2015 року група німецьких студентів-гірників під керівництвом проф. К.Дребенштедта, завідувача кафедри відкритих гірничих робіт, проходила практику в Дніпропетровському гірничому регіоні, зокрема, у Національному гірничому університеті.
Німецька газета " Freie Presse" писала в червні 2015 року, що два українці стали першими випусниками курсу "Advanced Mineral Resource Development", який викладається в університеті Леобен (Австрія), в Гірничій академії Фрайберг( Німеччина) та в Національному гірничому університеті (Україна).
Імена українських студентів, стажистів та випусників Гірничої академії, які здобували знання в Фрайберзі, можна знайти на полицях університетських бібліотек, їх творами, починаючи з Ф.П.Мойсеєнка, М.Ф. Паршина, Й.І.Танатара, до речі, він був представником Катеринославського вищого гірничого училища (нині Національний гірничий університет у Дніпропетровську) та інших, користується сучасна міжнародна студентська молодь.
Євген Кащенко, представник профспілки вчителів GEW
28.10.2015 Фрайберг