06.11.2015

«Бог з ним, з літом! Осінь любить нас»

У Центрі культури української мови імені Олеся Гончара НГУ відбулася презентація нової збірки відомої української поетеси члена Національної Спілки письменників України Лесі Степовички «Осінні люди». У книзі використано світлини робіт скульптора, лауреата Шевченківської премії Ярослава Мотики.

За словами авторки, ця збірка була задумана ще у 2013 році і її лейтмотивом мали стати життєстверджуючі рядки вірша про те, що осіннє щастя можливе, що його можна продовжити, залишаючись енергійним і молодим. Це глибока філософія. Вона полягає в тому, що людина старить себе своїми думками, хоча насправді зовнішні зміни з роками не змінюють стану душі. І на цю тему Леся Степовичка написала чимало віршів, які увійшли до збірки. Ці вірші візуалізуються у незвичайні образи, переносять в іншу атмосферу, стан свободи, краси і вічності. Хоча основну тематичну лінію збірки розбавили вірші про сьогодення України, про буремні події, які почали відбуватися тоді, коли поетеса працювала над збіркою «Осінні люди». Так з’явилися вірші «Візьму твій біль собі», «Тарасові Шевченку» тощо.

На презентації нової поетичної збірки Лесі Степовички студенти мали нагоду послухати авторське виконання віршів і дізнатися, як вони створюються.

Ведуча імпрези – професор кафедри історії та політичної теорії НГУ Світлана Ігнатьєва зазначила, що Леся Степовичка є автором 13 поетичних збірок і роману «Шлюб із кухлем пільзенського пива», засновницею часопису «Січеслав», а нині – літературним співробітником Центру культури української мови ім. О. Гончара. До речі, саме у Національному гірничому університеті, як зізналася Леся Степовичка, були написані влітку деякі вірші цієї збірки.

Про те, якою була Леся Степовичка школяркою, розповіла її вчителька фізкультури у школі-інтернаті № 5 Алла Дзюбецька. Вона відзначалася активністю, творчістю, цілеспрямованістю, щирістю, добротою і талантом. Відчувається, що Алла Дмитрівна ставиться до своєї творчо-невгамовної учениці, як до рідної, навіть у фотоальбомі береже її шкільну світлину і пишається, що Шура Булах стала відомою поетесою Лесею Степовичкою.

Ініціював презентацію збірки «Осінні люди» у Центрі культури української мови ім. О. Гончара ректор НГУ академік НАН України Геннадій Півняк. Творчість Лесі Степовички люблять і викладачі, і студенти. Тому привітати з виданням нової збірки і послухати вірші талановитої сучасниці прийшли професор кафедри історії та політичної теорії НГУ Ганна Швидько, професор кафедри відкритих гірничих робіт Георгій Пчолкін, директор бібліотеки Ольга Нефедова, колектив якої підготовив до заходу виставку «Леся Степовичка: поет, прозаїк, перекладач», та інші її шанувальники.

Директор Центру культури української мови ім. О. Гончара Ірина Цюп’як поділилася своїм враженням від прочитання збірки «Осінні люди», сказавши, що Леся Степовичка наче оголений нерв реагує на всі події в житті України. Її громадянська лірика надзвичайно сильна і має свій суб’єктивний погляд. У особистій ліриці поетеса розкривається з усією тендітністю і в той же час як сильна характером українська жінка. Як особистість пані Леся є великою оптимісткою, і жодні буденні справи не можуть завадити її творчості.

Все ще вабить серпень свіжим сіном,

Медом ще дарує щедрий Спас.

Ми – не літні люди, ми – осінні,

Літечко склював підступний час.

Осене, надходить час прозріння,

Літечко, прощай, вже назавжди.

Ми – не літні люди, ми – осінні,

Нас уже полюють холоди.

Але вперте серце не здається,

І летить твоє навстріч мені.

Хтось на нас скептично озирнеться,

«Літні люди, а в очах – вогні».

Сонце прожене примарні тіні,

Спалахне мій вогник від твого.

Ми – не літні люди, ми – осінні,

Ми іще з тобою – о-го-го!

Ми ще повоюємо за правду,

Ми ще помандруємо в світи,

Тільки б вірить, як в сімнадцять,

радо Я – для тебе, і для мене – ти.

Ти мені таким здаєшся сильним,

Молодим, надійним повсякчас.

Ми – не літні люди, ми – осінні,

Бог з ним, з літом! Осінь любить нас.

Поетеса поділилася тим, як створюються вірші. Це особливий період, коли поет вже проаналізував якийсь період життя чи епізод, і вже просто «розмовляє поетичними фразами». У такий період пані Леся, де б не знаходилася, сідає і записує нового вірша.

Зі збірки «Осінні люди» присутні почули у авторському виконанні однойменний вірш, а також поезії «Осінь в Благодатному», «Орільський мотив» і твір із циклу «Виходьмо, браття, на Майдани!». Студенти НГУ також читали вірші Степовички: «Якого кольору Оріль…», «Твоє кохання», «Різдвяні пригоди», «Твоє серце м’яке, як глина», «Поема про Батька» тощо. А студент НГУ Вадим Скачков виконав для поетеси пісню з репертуару гурту «Плач Єремії» «Вона» під акомпанемент гітари.

На поетичній зустрічі також був зачитаний один із перших відгуків на нову збірку віршів Лесі Степовички доктора філологічних наук, професора, ректора Національного Полтавського педагогічного університету Миколи Степаненка: «Осінні люди», придуманий Лесею Степовичкою образ і винесений у заголовок книги, – красива метафора, у якій «немає дна», яка відлунює радістю й сумом, упокорою та неспокоєм у багатьох читацьких серцях. Я сам можу це посвідчити».

Презентація збірки «Осінні люди», яка стала щирою поетичною розмовою, супроводжувалася відеопрезентацією, створеною методистом Центру культури української мови ім. О. Гончара Регіною Івченко. А насамкінець шанувальників творчості Лесі Степовички чекала автограф-сесія.

Наталія Андрющенко 

Фото Валентини Шабеті, ІАЦ НГУ