29.01.2016

В НГУ відбулося засідання військово-патріотичного клубу ім. А. Грязнова, присвячене козацьким традиціям

28 січня відбулось засідання військово-історичного клубу ім. капітана А. Грязнова Національного гірничого університету: «Запорізька Січ – скарбниця військових традицій українського народу». Захід відвідало багато студентів, а компетентні гості розповіли присутнім цікаві факти про минуле нашої країни.

Відкрив засідання голова клубу, доцент кафедри історії та політичної теорії НГУ Анатолій Поух невеликим екскурсом в історію походження козаків. Саме слово «козак» – тюркського походження і означає «вільний», «той, хто промишляє війною». Вперше слов‘янскі козаки з‘явились у 1488 році, а з поширенням кріпацтва їх кількість значно зросла. Спочатку основну масу козаків складали селяни-втікачі, міщани, позбавлені сану священників, а також шукачі пригод зі збіднілої знаті.

Козацтво виникло на території від середнього Подніпров‘я і майже до Дністра. Ця місцина здобула назву «Дике поле». Центром козацтва стало Запоріжжя – степи за порогами Дніпра. Зброя козаків була простою: лук зі стрілами, списи, шаблі, сокири, рушниці. Символами влади стали булава і пернач. Запорожці розробили власну тактику ведення морського бою, так званий "осиний рій". За цією тактикою безліч дрібних суден оточували великі кораблі. З близької відстані козаки застосовували вогонь з рушниці, а потім брали ці кораблі на абордаж.

Після введення до історії козаччини, доцент кафедри історії та політичної теорії НГУ Ігор Кочергін розповів студентам про пам‘ятки на території Дніпропетровщини.

У нашомі місті встановлено багато пам‘ятних знаків, присвячених саме цьому періоду в історії нашого народу. Але не тільки у Дніпропетровську, а ще й у Капулівці, Нікополі, Орджонікідзе, Жовтих Водах, Кривому Розі, Павлограді, Петриківці та інших містах і селах нашої області. Це свідчить про те, що слава про волелюбних українських предків – славних козаків, живе і донині.

На засіданні виступив й співробітник національного історичного музею ім. Д. Яворницького, кандидат історичних наук, археолог Олександр Старик. Він повідав про знахідки у Дніпропетровській області, пов‘язані з діяльністю козаків у нашому краї. Виявляється, одними із головних символів перемоги були півмісяць і зірка, вони дуже часто зображувались на козацьких прапорах.

Провідну роль у міфології військових чоловічих спілок відігравав образ воїна-вовка, який увійшов до міфології українського козацтва. Одними з найважливіших властивостей козака-характерника були його здатність трансформуватися у вовка і невразливість щодо залізної зброї та куль.

Також Олександр Володимирович розповів про такі знахідки як стріли та ножі. Наконечники стріл знайдені різної форми та різного розміру, вони застосовувались для різних цілей. Ножі під час археологічних розкопок також знаходяться різні: як бойові, що використовувались для метання у боях, так і ті, якими користувались у господарстві. Шаблі трапляються вкрай рідко, однак у музеї знаходиться шість козацьких шабель, що свідчить про те, що це була дуже рідкісна та індивідуальна зброя.

Співробітник бібліотеки Національного гірничого університету Катерина Логіненко зачитала вірш «Славень Петру Калнишевському», у якому автор підкреслює нескореність духу кошового отамана і зображує його справжнім міфологічним героєм.

«…Подвиг твого життя, наче промінь з пітьми,

В нім наш біль, наша гордість і слава,

Ти почав воздвигати – добудуємо ми

Українську козацьку державу!»

У цьому вірші-гімні перегукується епоха Козаччини та сучасного етапу побудови української державності.

Завершив засідання військово-патріотичного клубу виступ віце-президента школи козацького традиційного бойового мистецтва «Спас-Штурм» Геннадій Поляков. Школа, яку він представив, розпочала свою діяльність у 1999 році.

«Спас» — вид української національної боротьби, який використовувався у запорозьких козаків як ефективний засіб фізичної та бойової підготовки. Спасом володіли козаки-характерники, так звана «еліта Січі». Але «спас» – це не тільки бойове мистецтво, це духовне знання. Козак, який володів «спасом», мав силу, наснагу та впевненість і становив велику загрозу для своїх ворогів.

Зараз у школі навчається більше 400 осіб – хлопців і дівчат.

Учнів виховують за різними напрямами підготовки: бойова техніка, гопак, акробатика, звертаючись до традицій виховання справжнього воїна, зміцнюючи силу тіла та духа.

Школа козацького бойового мистецтва дає традиційному бойовому мистецтву «спас» нове життя і виховує справжніх патріотів!

На цьому перше засідання клубу ім. А. Грязнова у новому році підійшло до кінця. Козацтво зіграло значну роль в історії України. Ми дотепер захоплюємося героїзмом запорожців, які, не думаючи про себе, йшли на смерть за волю України. Вони були шляхетними людьми, гордими й нескореними. Ми повинні пишатися своїми предками й наслідувати їх. Більше того, нам потрібно й надалі піклуватися про духовне й культурне відродження народу та радіти тому, що ми – українці!

Юлія Пестова, студентка 2-го курсу ФЕФ

Фото Володимира Корінного, відеостудія «Юність» НГУ