13.05.2013

Презентація дніпропетровського фільму телетеатру про "Майора Вихора"

Напередодні Дня Перемоги Дніпропетровський телевізійний театр презентував документальний фільм про ветерана Великої Вітчизняної війни, героя України, легендарного «майора Вихора», Євгена Березняка. Автором сценарію та режисером стрічки виступила Наталія Огородня. Особливою цінністю цієї роботи є сучасні зйомки інтерв’ю Євгена Степановича, під час яких він згадував свій бойовий шлях. Режисер також використала відео з архівів воєнних років. Презентацію знімала творча група народної кіностудії «Юність» разом з працівниками Інформаційно-аналітичного центру НГУ.

Директор та художній керівник телетеатру Ольга Волошина зазначила, що під час створення фільму про Євгена Степановича авторський склад надихала сила духу їх героя, його мудрість, завзятість і світлий розум у 99 років!

Євген Березняк народився у Дніпропетровську. Ще до війни він два роки навчався в гірничому інституті (нині Національний гірничий університет), проходив практику на шахтах. Зараз згадує, що хоч і не пішов стежкою гірничого майстра, знання йому знадобилися. І до сьогодні з гірничим Євгена Степановича об’єднує тепла дружба. До речі, у фільмі використані й архівні матеріали НГУ.

Є.С. Березняк неодноразово ставав героєм численних документальних фільмів, а найперший був художній. У 1963 році ГРУ розсекретило діяльність групи "Голос". І в 1967 році письменник Юліан Семьонов пише книгу "Майор "Вихор" - одну із свого "серіалу" про радянського розвідника Штірліца-Ісаєва (за сюжетом, син Ісаєва входить у розвідгрупу Березняка-"Вихора"). Тоді ж було знято однойменний фільм, який зробив Євгена Березняка знаменитим. У дніпропетровській документальній стрічці Євген Степанович згадує момент, коли громадськість дізналася: «майор Вихор» не вигаданий персонаж, він живий. Тоді його оточили неймовірною увагою, хоча раніше про те, що був командиром розвідувальної групи не знали навіть близькі.

Після війни Євген Березняк продовжив педагогічну діяльність і став заслуженим учителем України, захистив кандидатську дисертацію “Шляхи розвитку освіти в Україні”. Він автор близько 100 наукових матеріалів, а також книг-спогадів "Я - Голос" (1971), "Пароль "DumSpiro" (1987), "Операція "Голос" (1992), виданих загальним накладом два мільйона примірників.

Довідка про діяльність Євгена Березняка під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

З жовтня 1941 року активно включився в підпільну боротьбу з німецькими окупантами на Дніпропетровщині, був пропагандистом і зв'язковим Петропавлівського підпільного райкому і Дніпропетровського обкому партії.

У кінці 1943 року направлений до Москви у школу Головного розвідувального управління, після закінчення якої він очолив групу військових розвідників під кодовою назвою «Голос».

У ніч на 19 серпня 1944 група десантувалася на території Польщі під Краковом і в цьому районі виконувала бойове завдання 156 днів.

За порівняно короткий термін своєї діяльності в тилу ворога групі вдалося повністю розвідати Краківський укріпрайон, зібрати і передати в штаб 1-го Українського фронту достовірну інформацію про дислокацію нацистських армій, корпусів і дивізій, повітряних ескадр. Найважливішими операціями групи були: отримання від німецької абвер-команди № 115 плану мінування Кракова, розкриття складу, озброєння та дислокацію всіх дивізій і корпусів, що входили до складу 17-ї польової армії, яка тримала оборону перед військами 1-го Українського фронту.

Але після того як Євген Березняк відзвітував командуванню, що на початку операції він потрапив в гестапо (звідки вдалося втекти), його відразу забрали до фільтраційного табору НКВС СРСР № 174 (в підмосковному Подольську). Проведені там численні перевірки підтвердили невинність Березняка. Остаточно Євгена Березняка реабілітували тільки в 1965 році.