30 вересня добігає кінця перший місяць навчання першокурсників в Національному гірничому університеті. Це був не простий період, мабуть, найскладніший. Однак наші студенти гідно пройшли випробування, подорослішали, адаптувалися, стали більш самостійними. Так сталося, що в останній день вересня ми вшановуємо День Віри, Надії та Любові, тому на честь таких двох подій ми не відмовили собі в задоволенні поспілкуватися з нашими першокурсниками. Було запропоновано взяти участь в анкетуванні й відповісти на запитання: у що вірять, на що мають надію та що люблять студенти Гірничого? З нами спілкувалися 2 групи студентів факультету Інформаційних технологій: гр.121-16- 1 та гр.124-16- 1.

Тож з дозволу анкетувальників ми ділимося інформацією про загальні уподобання. А вірять наші першокурсники в Бога, в краще майбутнє нашої країни, в себе та власні сили, в долю, в людей, в найкраще, в справедливість, в любов, в принцип бумерангу, в справедливого ректора та щирих викладачів, в чесне складання іспитів і що всі люди будуть освіченими, в щасливий випадок, в майбутнє працевлаштування і впевнені, що програмісти обов’язково врятують нашу країну.

Залишається порадіти за нашу молодь, що в 17 років вони ВІРЯТЬ в позитивні перетворення, бо вони є оптимістами. Першокурсники нашого вишу мають НАДІЮ і сподіваються , що не буде війни, що наша країна буде мирною і процвітаючою, що наступний день буде кращим, що мрії збуваються, що навчання в Національному гірничому університеті буде легким і цікавим, що завжди порозуміються викладач зі студентом, що перша сесія обов’язково буде успішною, що в майбутньому всі отримають дипломи НГУ, що попит на програмістів не зменшиться, що можна робити все, що хочеться.

Що ж тут скажеш: добрі і натхненні мрійники, але бажання мають мудрі, виважені й одночасно студентські. І ми впевнені, що наша молодь - це НАДІЯ усієї країни й Гірничого університету, її творчий й науковий потенціал і надійна перспектива. Та й з ЛЮБОВ’Ю у молодих студентів все гаразд: люблять Україну, свій університет, свої родини, батьків, життя, свою професію, друзів, спорт, тварин, музику, чорний шоколад, допомагати людям, працювати, пізнавати світ, подорожувати, розважатися, поїсти-поспати, байдикувати, вирізнятися серед інших, їздити на велосипеді, писати прозу…

Тож все в порядку. Нормальні люди. Хвилюватися немає чого. Під час спілкування ми побачили, що наші першокурсники – нетерплячі, їм все треба сьогодні й одразу. І це дуже добре, гірше, коли – байдужі, песимістичні…ніякі. А з такими першокурсниками наш Гірничий ще Ого-го!

До речі, в такий святковий день не можна не додати трішки статистики: на першому курсі Національного гірничого університету навчається 4 Віри, 10 Надій, 2 Любові та 7 Софій. Ці дівчатка обов’язково додадуть цьому курсу позитивної енергетики і щастя. А Національний гірничий університет чекає від цих студентів наполегливості й старанності у навчанні, стати повноправними членами великої і дружньої університетської родини, цікавого і насиченого студентського життя, щоб це був час інтелектуального зростання, розкриття творчого потенціалу, становлення особистості, час закоханості та яскравих вражень, щоб були успішними, патріотами alma-mater, знайшли справжніх друзів і однодумців, а ще обов’язково МУДРІШАЛИ в житті з ВІРОЮ, НАДІЄЮ та ЛЮБОВ’Ю!