01.10.2016

Спортивно-оздоровчий табір «Гірник» – невіддільна частина НГУ

Довгоочікуваний 60-річний ювілей СОТ «Гірник» НГУ відсвяткували в пору золотої осені.

Ще з весни в університеті ректорат, профком НГУ й активні «гірниківці» готувалися до значимої дати – 60-річчя спортивно-оздоровчого табору «Гірник». Особливо подбали про відкриття ювілейного сезону господарська частина під керівництвом проректора З.І. Чарного, викладачі кафедри фізвиховання, які вишукували можливості підмайструвати, пофарбувати, встановити новий дитячий майданчик тощо.

Незважаючи на нинішні нелегкі в економічному плані часи, можна констатувати: черговий сезон в «Гірнику» відбувся! Ми єдині серед багатьох ВНЗ країни маємо ще змогу відпочивати на власній базі! Усі студенти, хто побував на геодезичній практиці, а також викладачі й співробітники, які відпочивали там, зберігають найкращі спогади.

Чудовий сосновий куточок на березі Самари незмінно кличе щоліта у свої обійми сотні залюблених у наш «Гірник». Про нього складають вірші й співають пісні, створюють відеоролики. Хоча тут більшість будиночків – це ліжка і столи й зовсім мало комфортабельних номерів, але це не перешкода для тих, хто хоча б один раз відчув особливу, по-родинному теплу атмосферу і мав можливість відволіктися від буденщини під крислатими соснами.

А того вересневого дня у залі культурно-освітнього центру НГУ відзначали тих, хто самовіддано працював у «Гірнику» не один рік. Їх привітав ректор НГУ Геннадій Півняк, голова профкому НГУ Валерій Сало, багаторічний начальник СОТ «Гірник» Світлана Шнякіна та оригінальні виступи студентів, яких підготували директор КОЦ Наталя Луценко, доцент Олександр Янкін та кафедра фізичного виховання.

Особливо хочеться привітати нагороджених Почесними грамотами Президії Дніпропетровського об’єднання профспілок: ректора Національного гірничого університету академіка НАН України Г.Г. Півняка,  заступника голови профспілкового комітету НГУ О.Б. Поліщука, старшого викладача кафедри фізичного виховання С.М. Шнякіну.

Також почесною грамотою президії обласного комітету профспілки працівників, нагороджені: за активну роботу по оздоровленню студентської молоді, професорсько-викладацького складу, співробітників, членів їх сімей та з нагоди заснування «Гірника»: завідувач господарством навчально-геодезичного полігону В.І. Солодкий, завідувач виробництвом СОТ «Гірник» В.В. Нор, начальник служби обслуговування будівель та споруд А.Н Амелін, викороб М.Л. Румянцев, електрик О.А. Іванов.

 

У свою чергу ректор Національного гірничого університету за багаторічну успішну педагогічну та громадську діяльність та з нагоди заснування навчально-геодезичного полігону – спортивно-оздоровчого табору «Гірник» вручив «Срібну медаль НГУ»: старшим викладачам кафедри фізвиховання С.М. Шнякіній, С.І. Крючкову, В.Я. Григорашу, Г.І. Мізіну, доценту кафедри геодезії А,В. Зусці й ст. викладачеві кафедри геодезії В.Г. Тельнову, а також лікарю О.Ю. Качаловій. Медалі «За заслуги» удостоєний доцент П. Ю. Курочкін і медалі «За відданість» – доцент В.А. Рябчій.

 

В житті «Гірника» є чимало історичних особистостей, які десятками років віддають перевагу саме йому. Як говорить Наталя Романченко, «літо без «Гірника» - це не літо!». Іда Московська сюди їздить понад піввіку, вона ще пам’ятає часи, коли тут відпочивали у наметах, як і ветерани-гірниківці – Леонід і Емма Мажбіци, сім’я Безчасних… Найкращим місцем у світі вважають «Гірник» Антоніна Дибріна, Світлана Тимченко, Ольга Бугрим… Список можна продовжити не на одну сторінку, якщо сюди додати випускників, які знайшли тут свою другу половинку, створили сім’ї й , ставши батьками й дідусями, не забувають цей прекрасний куточок природи й відпочинку.

Тож на святкуванні усі з величезним задоволенням слухали вірші Людмили Ханіної, присвячені «Гірнику», які народилися з незвичайної історії на березі Тихого океану у Сан-Франциско. Людмила Володимирівна на прогулянці зустріла двох стареньких людей, які з хвилюванням повідали їй історію свого життя, а саме про те, що вони мешкають тут ще з 30-х років ХХ століття. «Ми з колишнього Катеринослава, ми закінчили Гірничий Інститут..! А чи живі ще ?…» – і називають прізвища відомих вчених, які працювали у гірничому ще на початку його створення. А потім опам’ятавшись з сумом промовили «Так, так їх вже немає, це ми затримались на цьому світі…».

Сосни й інші реліктові дерева і ця романтична зустріч на березі океану – все здавалося прекрасним, але раптом Людмилі Володимирівні страшенно захотілося додому, згадалася Самара, наш спокійний і затишний «Гірник» й мимоволі полилися рядки :

…Ты считаешь это странно? Нет, не странно.

Мы единой нитью связаны с тобой:

Много лет «Горняк» и Горный

Стали для меня одной любовью и страной.

Р.S.  Пропонуємо вашій увазі відеофільм студії «Юність» НГУ про «Гірник»-2016

ІАЦ НГУ