Про дослідження, проведене в рамках польсько-українського проекту «Локальні лідери для розвитку Дніпропетровщини». Даний проект був реалізований Радою молодих вчених Дніпропетровської області за сприянням Фундації розвитку Свентохловіц (Республіка Польща) та Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «RITA – зміни у регіоні», (вересень-грудень 2016 р.).

16 грудня у Дніпрі відбувся Регіональний форум міжпоколіннєвої інтеграції – фінальний захід проекту "Локальні лідери для розвитку Дніпропетровщини", що реалізується Радою молодих вчених Дніпропетровської області На Форумі «Енергія поколінь» презентовано результати соціологічного опитування щодо інтересів і вподобань молоді й старшого покоління, а також ставлення цих вікових груп одна до одної. Під час цієї зустрічі обговорені рекомендації цього соціологічного дослідження та проект щодо посилення політики міжпоколіннєвої інтеграції та активного довголіття у Дніпропетровській області.

Центр соціологічного аудиту Національного гірничого університету взяв участь у проведенні соціологічного дослідження «Енергія поколінь», в межах польсько-українського проекту, в якому безпосередню участь брали наші колеги – професор Сергій Федорович Власов та доцент Тетяна Миколаївна Чумаченко.

Мета дослідження – виявлення особливостей інтересів молоді та людей старшого віку, встановлення сфер, де ці інтереси співпадають чи перетинаються, визначення існуючих в цьому зв’язку стереотипів, а також розробка рекомендацій для цілеспрямованого налагодження інтеграційних процесів між двома поколіннями у м. Дніпро. 

Дослідження мало розвідувальний, пошуковий характер. З використанням цільової вибірки опитано 120 людей поважного віку, в тому числі вчених пенсіонерів НГУ, та 160 представників молодого покоління (в тому числі студентів НГУ). У вибіркову сукупність увійшли свого роду реальні та потенційні активісти своїх середовищ – пенсійного та молодіжного. Людей старшого покоління опитували методом індивідуальних інтерв’ю, а молодь – методом роздавального анкетування.

Опитування людей поважного віку показало, що найхарактернішими різновидами їхньої діяльності у вільний час є: спілкування у колі сім’ї, спілкування з друзями та однодумцями, перегляд телепередач, читання художньої літератури, а також садівництво, городництво, квітникарство.

 

Художня та технічна творчість, фізкультура, інтернет-спілкування, волонтерська діяльність, громадська робота є характерними для незначної частини людей старшого віку. 

Найбільша частка людей з активним дозвіллям в групі тих пенсіонерів, які працюють, але не повний день чи тиждень. Вони, не втрачаючи попередніх соціальних зв’язків, за неповної занятості мають і додаткові прибутки, і певний час для громадської роботи, творчих занять у сфері дозвілля.

 

Бажання та інтереси соціально активних пенсіонерів у сфері дозвілля переважно направлені на отримання чи поглиблення вмінь працювати в Інтернеті, спортивно-оздоровчі заняття, на подорожі та екскурсії, зустрічі з цікавими людьми. Приблизно третину респондентів зацікавили б заняття з проблем здорового способу життя, юридично-правові консультації, лекції фахівців медицини, курси з вивчення іноземних мов, заняття із садівництва, городництва, квітникарства, з краєзнавства та тренінги з психології спілкування. Заняття з прикладного мистецтва, співи, волонтерська діяльність, класичні бальні танці, технічна творчість та фотосправа. були б цікавими для 10–20 відсотків опитаних.

 

Серед не працюючих пенсіонерів найбільше тих, кого цікавлять спортивно-оздоровчі заняття, цікаві зустрічі, тренінги з психології спілкування, заняття з краєзнавства, прикладного мистецтва, вивчення іноземних мов, а також співи та класичні бальні танці. У групі пенсіонерів, які працюють неповний день чи тиждень, більше тих, хто цікавиться подорожами та екскурсіями, волонтерською діяльністю, отриманням юридично-правових консультацій, хотіли б відвідати лекції фахівців медицини, заняття із садівництва, городництва, квітникарства. Серед працюючих пенсіонерів, зацікавлених в клубних заняттях, активність - найнижча.

Говорячи про дозвілля людей старшого віку в цілому, варто підкреслити, що воно тісно переплітаэться з іншими інтересами та потребами, зокрема такими як фізичні, матеріальні та соціальні. Слід також мати на увазі те, що, досягаючи пенсійного віку, більшість людей в сучасній Україні прагнуть за всяку ціну продовжити свою трудову діяльність. Причини цього – різні: і матеріальні, і ментальні. Ці обставини мають значний вплив на характер інтересів людей старшого віку.

Анкетування молоді показало, що її інтереси направлені переважно на: спілкування з цікавими людьми та прослухування музики, роботу в Інтернеті, самовдосконалення, перегляд кінофільмів, заняття спортом, здоровий спосіб життя, а також подорожі, екскурсії, вивчення іноземних мов, сімейні цінності та традиції.

Більшість опитаної молоді виявила зацікавленість у співпраці з людьми старшого покоління щодо обміну знаннями, вміннями та набутим досвідом. Серед дівчат відсоток тих, хто зацікавлений у співпраці з людьми старшого покоління, значно вищий, ніж серед юнаків.

 

Найчастіше інтереси молоді та старшого покоління перетинаються в питаннях сімейних цінностей, традицій, історії, краєзнавства.

 

Важливими, але недооціненими напрямками співробітництва молоді та людей старшого віку є громадська робота, використання Інтернету, прикладна і технічна творчість, домоводство, волонтерська діяльність.