Нещодавно група вчених з усієї України отримала Державну премію України за унікальний проект «Розробка та впровадження технологій техногенної та екологічної безпеки вуглевидобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України». На чолі проекту - вчені Національного гірничого університету: директор гірничого інституту НГУ, професор Володимир Бузило і виконуючий обов'язки завідувача кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища НГУ Артем Павличенко.
Виявляється, ліквідація шахт, які вже відпрацювали свої промислові запаси, може призвести до підтоплень і зсувів, деформації будівель ... Крім того, шахтні води, потрапивши до питної, можуть стати отрутою для місцевого населення. Вчені знайшли відповідь, як можна уникнути сумних наслідків. Розроблена технологія застосовуватиметься на території всієї України, а також в тих районах, які прилягають до зони АТО, де знаходиться велика кількість шахт.
- Є багато прикладів, коли внаслідок неправильного закриття шахт затоплювалися населені пункти і поля, - розповідає Володимир Бузило. - Наприклад, у 80-ті роки в Першотравневому районі Дніпропетровської області через закриття шахти опустився грунт, Самара вийшла з берегів і затопила родючі землі. При цьому постраждало багато колгоспів, що принесло збитки сільському господарству. Щоб подібне не повторилося, ми розробили комплекс спеціальних заходів.
За словами професора, щоб закрити шахту, необхідно чимось заповнити вироблену порожнечу. Адже опускання поверхні відбувається саме через це. Можуть навіть піднятися на поверхню підземні води.
- Ми близько 30 років працювали над нашим проектом, - продовжує Володимир Бузило. - А на державну премію подавалися не один рік. Радий, що нашу роботу гідно оцінили. Проблема дійсно дуже гостра, адже в країні багато шахт, що відпрацювали свій термін. За великим рахунком, кожна розрахована на 40-50 років. До нас ніхто серйозно не займався питанням їх закриття. Тому й виникали екологічні проблеми. Перед нами ж стояло непросте завдання. Колектив вчених постійно змінювався, наші дослідження йшли в ногу з часом. Тепер наш проект буде впроваджуватися у всіх вуглевидобувних регіонах України. Таким чином, ми врятуємо багато сіл, селищ і полів від підтоплення.
- Розробляючи свій проект, ми враховували досвід інших країн, які закривали шахти, а конкретно - Німеччини й Польщі, - говорить Артем Павличенко. - Протягом 30 років створили десятки монографій, пропрацювавши все літературу з цього питання. У підсумку, нам присудили премію за найкраще рішення, яке дозволить покращити екологічний стан територій вугледобувних регіонів. До речі, це вплине і на якість питної води для місцевого населення. А також вирішить безліч інших проблем.
За словами вченого, всі шахти між собою пов'язані, і якщо одна затоплена, то вода може підтопити сусідню - діючу. І замість того, щоб видобувати вугілля, шахтарі витратять сили і засоби на відкачування води. А якщо завчасно заповнити та ізолювати стару шахту, то проблем не буде.
- Сьогодні деякі шахти, які знаходяться в зоні АТО, вірогідно, затоплені. І це загрожує поганими наслідками. Якщо на неконтрольованій нами території виникне затоплення, то це вплине і на роботу шахт в інших регіонах України, зокрема і Дніпропетровщині. Більш того, якщо підземна вода потрапить в питну, то у місцевого населення з'являться проблеми зі здоров'ям, - стверджує Артем Павличенко. - Наші колеги вже їздили на підконтрольну територію (ПАУ «Лисичанськвугілля»), перевірили стан шахт, які поруч. Вони визначали рівень забруднення води і вже розробили проект по ліквідації наслідків. На «Лисичанськвугіллі» потрібно організувати відкачування води і контролювати газодинамічні явища.
За словами вчених, завдяки впровадженню унікального проекту українська вугільна галузь відповідатиме європейським стандартам. Застосування нових технологій дозволить знизити кількість відходів, які, зазвичай, розміщують на поверхні. Тим самим знизиться забрудненість вугледобувних регіонів. На прилеглих територіях буде чистіше повітря, менше викидів парникових газів, утилізовано шахтний метан.
Наша довідка:
Проект включає в себе систему управління техногенною та екологічною безпекою вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств. Автори робіт виявили небезпечні техногенні та екологічні проблеми, що виникають на всіх етапах функціонування вугледобувних підприємств (від процесу їх проектування до моменту закриття нерентабельних і збиткових шахт), а також розроблені ефективні технології подальшої їх ліквідації. Розроблено комплекс моделей по визначенню обсягу і часу затоплення виробленого простору підземними (шахтними) водами і періоду відновлення рівня підземних вод. Моделі прогнозування враховують характер гідравлічних зв'язків між поверхневими і ґрунтовими водами і затопленими виробками, а також дозволяють прогнозувати геомеханічні, гідрогеологічні та газодинамічні зміни масиву гірських порід й визначати швидкість просідання земної поверхні над гірничими виробками шахт різної глибини при «сухому» і «мокрому» способах їх ліквідації. На основі моделей прогнозування встановлені площі підтоплення та заболочення територій вугледобувних регіонів України в залежності від інтенсивності розробки запасів вугільних басейнів, а також – з урахуванням графіка виведення шахт з експлуатації.
В Україні існувало 278 шахт. Із них більше 100 закрито, в тому числі і «Першотравнева» у Дніпропетровській області. Планується до закриття ряд шахт в Західному Донбасі. Під час їх ліквідації використовуватимуться нові технології.
Олена АНДРЮЩЕНКО
Фото автора і з архіву НГУ