26.01.2017
Французький подарунок для жінок НГУ
Навчання у Франції, освіта у Франції, вивчення мов у Франції, відрядження до Франції, подорож Францією… П’ять в одному. Хіба таке буває? – здивуєтеся ви. Елементарно, якщо ви навчаєтеся у Національному гірничому університеті. Тут буває й не таке. Гірничий університет бере участь у міжнародній програмі академічної мобільності «Еразмус+».
Це програма обмінів студентів, викладачів та науковців. Вона надає можливість навчатися, проходити стажування чи викладати в іншій країні, що бере участь в програмі.
Європейська комісія визначає такі цілі програми:
– розвиток освітніх, лінгвокультурних та наукових відносин;
– розширення співпраці між університетами;
– сприяння розвитку молодих людей як висококваліфікованих і неупереджених майбутніх професіоналів з міжнародним досвідом.
НГУ бере участь у програмі «Erasmus+» при партнерстві з таким європейським університетом як Університет Кан (Нижня Нормандія, Франція).
Коли починаємо говорити про студентську Францію, одразу згадуються слова відомої студентської пісеньки:
«Во французской стороне, на чужой планете
Предстоит учиться мне в университете.
До чего тоскую я - не сказать словами.
Плачьте милые друзья горькими слезами.
На прощание пожмем мы друг-другу руки
И покинет отчий дом мученик науки».
Ніхто, правда, крокодилових сліз не проливав, а навпаки – всі раділи, що дівчаткам з Гірничого випала така нагода пожити, навчатись у Франції, побачити Париж, і … «збожеволіти від щастя». Так і поїхали на навчання до Франції не мучениці, а прекрасні чотири студентки НГУ, магістри, спеціальність - переклад: Світлана Башко, Ксенія Кожушко, Марія Лібінсон, Світлана Алкашева, аби відчути всі родзинки європейської освіти та вдосконалити свої знання з вивчення іноземних мов. Наші студентки навчалися в Університеті Кан на факультеті іноземних мов разом з французькими студентами, і були, за словами декана факультету Бориса Чорного, не гіршими, а навпаки – кращими, наполегливішими й оригінальнішими за французів. І нам такими українськими магістрами треба пишатися.
Усі ці слова на «власні очі» слухала професор кафедри перекладу Державного ВНЗ «НГУ» Тетяна Юріївна Введенська, яка перебувала саме в той час в Університеті Кан у відрядженні на запрошення президента Університету пана П’єра Деніза за грантом програми академічної мобільності «Еразмус+». Це був ознайомчий візит для робочих зустрічей з університетом-партнером для визначення та узгодження «точок перетину» подальшої співпраці.
За два тижні відрядження професор Введенська провела низку зустрічей з потенційними партнерами серед професорсько-викладацького складу окремих кафедр Університету Кан Нормандія, планували співпрацю щодо спільних магістерських програм, академічної мобільності та наукових досліджень.
Також було вивчено досвід дистанційного навчання у Центрі дистанційної освіти CEMU.
Тетяна Юріївна презентувала для групи викладачів факультету Іноземних мов Університету Кан Нормандія наукові та методичні досягнення Державного ВНЗ «НГУ», Інституту електроенергетики та кафедри перекладу.
Під час перебування у Франції Т.Ю. Введенська організувала робочі зустрічі з професорами Університету Кан Нормандія щодо розширення ділових контактів і співробітництва з Державним ВНЗ «НГУ» у сфері наукових досліджень та освіти.
Як завідувач кафедри перекладу НГУ, Тетяна Юріївна не могла обійти увагою подальшу співпрацю з факультетом Іноземних мов Університету Кан Нормандія. Обидві сторони визначилися з потенційними напрямками співпраці, а саме: подвійне керівництво дипломними роботами; координація навчальних магістерських програм з технічного перекладу та подвійне дипломування ; подальший розвиток академічної мобільності викладачів та студентів; спільні лінгвістичні дослідження з лабораторіями ERLIS та Crisco; обмін навчальними та методичними матеріалами для вдосконалення навчання іноземним мовам та спільна участь у культурних та наукових проектах Університету Кан Нормандія та кафедри перекладу НГУ.
Робота, навчання - все це добре, а як же бути з враженнями? Побувати у Франції і не знайти час на подорожі – це майже злочин. Слава Богу, наші дівчата встигли все.
По-перше, це неперевершені враження від величі Університету Кан Нижня Нормандія, який засновано ще у 1432 році. Кан — це місто та комуна на півночі Франції, столиця регіону Нижня Нормандія та префектура департаменту Кальвадос. В університеті Кан працює 11 факультетів і навчається 24 тисячі студентів.
Франція сприймається у світі як своєрідний еталон європейської культури, демократії і поваги до людини-творця. Такий імідж країни зумовлений тривалими зусиллями її видатних особистостей і народу утвердити в собі та у світі ідеали свободи і рівності.
По-друге, професор Введенська дуже зацікавилася досвідом проведення Фестивалів студентського кіно. МОлоді це дуже цікаво, їхньою роботою цікавляться французи, це у них в крові, бо без французького кіно ніяк. Ці фестивалі відбуваються за фінансової підтримки місцевої влади.
По-третє, Францією весь час хочеться подорожувати, блукати вузенькими вуличками, насолоджуватися. І наші панянки не обмежували себе у задоволеннях. Відвідували музеї (до речі їх у Франції чимало), історичні місця, милувалися архітектурою, весь час були у пошуках цікавого, непередбачуваного, справжнього французького.
До візуальних вражень від Франції додавалась ще й смакові. Аромат свіжої кави з найсмачнішим круасаном, запах ванілі й кориці, шлейф французьких парфумів, звуки французького шансона, а також привітні люди залишили незабутнє враження. І навкруги – французька мова, що для філологів і є справжньою насолодою.
Ось такий французький подарунок був для панянок Гірничого, і вони залишилися цим дуже задоволеними.
Загалом про Францію можна розповідати довго і цікаво, але все ж таки краще там побувати кожному і все побачити на власні очі. А ще краще - не один раз!
ІАЦ НГУ