Навчання й приємні зустрічі

Цього року магістри ММФ кафедри гірничих машин та інжинірингу завершують навчання одними з останніх. Зараз у групи 133м-16-1 гаряча пора: хлопці та дівчата готуються до контролю знань з англійської мови. Для цього вони складають реферати та анотації до фахових статей. Розібратися у спеціальній літературі, особливо англомовній, – завдання не з легких. Але під керівництвом завідувача кафедри Світлани Іванівни Кострицької та за допомогою знань, здобутих на кафедрі гірничих машин, студенти гідно долають цей рубіж. Їм додає натхнення приємна подія, що сталося нещодавно на кафедрі іноземних мов: на зустріч з магістрами завітав Андрій Халік, випускник НГУ 2004 року. Свого часу Андрій був звичайним студентом, який приїхав на навчання до Дніпра з невеличкого міста у Херсонській області. Зараз він обіймає значну посаду у державній установі міста Абу-Дабі (столиці Об'єднаних Арабських Еміратів). Чоловікові вдалося викроїти трохи часу, аби відвідати свою Альма-матер й поспілкуватися з любими серцю людьми. З особливою наснагою він поспішав до кафедри іноземних мов НГУ, адже саме знання англійської зіграло вирішальну роль у його житті.

Зустріч з Андрієм проходила у дуже теплій, душевній атмосфері. Вона розпочалася з біографічної розповіді, що лунала, звісно ж, англійською мовою. Андрій пригадав, як був студентом групи ЕК-99 і вивчав економічну кібернетику. З теплотою розповів про свою першу роботу у металургійній компанії «Інтерпайп». Потім у його кар’єрі була посада в міжнародній будівельній компанії, а ще через деякий час хлопець потрапив за кордон. Йому доводилося жити в різних країнах, пробувати себе в різних заняттях. Та де б Андрій не був, він ніколи не гаяв часу й трудився не покладаючи рук. Одним із найбільших його досягнень є здобуття ступені MBA у Манчестерському університеті. Волею долі Андрій опинився у Об’єднаних Арабських Еміратах. Там на нього чекав довгий кар’єрний шлях, що зрештою привів амбіційного хлопця до посади керівника фінансового відділу Державного департаменту культури та туризму. Тепер його службові обов’язки полягають у керуванні фінансами проектів у культурній та туристичній сферах, організації вистав, концертів, різноманітних творчих заходів. Андрій впевнений, що знайшов своє покликання у цій захоплюючій та суспільно корисній роботі.

Студенти разом зі Світланою Іванівною з цікавістю слухали Андрія. Після закінчення розповіді на гостя чекали запитання від слухачів, – звісно, теж англійською мовою. Як живеться йому у далекій країні? Чи зміг він адаптуватися до східної культури? Чи підтримує зв'язок із місцевим українським ком'юніті? Андрій охоче ділився своїми почуттями та враженнями. Він розповів, що місцеві мешканці ставляться до нього доброзичливо і він почуває себе добре в їх оточенні. Але особливе почуття прокидається в ньому, якщо раптом у спекотному арабському місті, далеко від Батьківщини, він зустрічає свого земляка-українця. Андрій зізнався, що сумує за херсонськими степами та стінами рідного університету. Але навіть глибшим за сум є інше почуття – велика вдячність до тих, хто подарував йому знання та віру в себе на початку шляху. Саме тому тепер Андрій, відвідуючи рідну країну, в першу чергу прямує до Дніпра й з трепетом в серці заходить до Національного гірничого університету.

Наприкінці зустрічі Андрій виявив бажання дізнатися про досягнення та плани молодшого покоління. Магістри навперебій розповідали йому про свій трудомісткий, але захоплюючий шлях вивчення англійської мови. Андрій схвалив їх працьовитість та ентузіазм і дав декілька корисних порад для швидшого опанування мови. Студенти, у свою чергу, подякували приязного гостя за надихаючу бесіду, яка стала ще й відміннім розмовним практикумом. Світлана Іванівна побажала своєму учневі подальших успіхів і запросила приїхати ще раз, як тільки випаде можливість. Андрій пообіцяв, що знайде можливість за будь-яких обставин!

Ця чудова зустріч завершилась спільним фото напам’ять. Візит Андрія подарував магістрам таке натхнення, що більшість з них відразу склала реферати та анотації на відмінно. Отже, порадіємо за їх перші успішні кроки й побажаємо, щоб через багато років вони завітали до своїх наставників і дали їм привід пишатися випускниками НГУ!

Юлія Косенко,

ст. гр. 133м-16-1