Литва – мала країна великих можливостей

Протягом липня 2017 року випускниця НГУ Марина Богуславська мала нагоду вивчати литовську мову та культуру у Вільнюському університеті (м. Вільнюс, Литва) – найстарішому та найкращому ВНЗ Литовської Республіки.

- Так як перед вступом до магістратури був вільний від занять місяць, ще у березні я вирішила спробувати взяти участь у конкурсі на отримання стипендії для вивчення литовської мови, і вже у травні мені надійшла позитивна відповідь.

Отже, Литва – досить маленька країна, за розмірами як дві Дніпропетровські області, самих литовців нараховується близько 3 мільйонів, 500 тис. з яких мешкають переважно у Великий Британії. Також Литва – це зелена країна. В кожному районі можна знайти декілька парків та лісів. Навпроти гуртожитку, де я мешкала, також знаходився ліс та один з ВНЗ Вільнюса. Відчуття неймовірні!

Досить неочікувано, але серед європейських країн Литовська республіка займає перше місце за рівнем алкогольної залежності та самогубств. Ще одним негативним фактором є обмеженість ринку праці і відчутні складнощі під час пошуку роботи. Саме тому багато литовців їдуть закордон.

Щодо програми навчання, то вона була відмінно організована і залишила тільки приємні враження. Зі мною в групі навчалися молоді люди з США, Венесуели, Іспанії, Бельгії, Канади, Китаю та Грузії. Це був цікавий досвід співпраці з молоддю різних континентів, релігій та поглядів.

Мені дуже сподобалось, що кожні вихідні спеціально для студентів літнього курсу були організовані виїзні екскурсії – у Тракай, Каунас та Румшішкєс, які займали майже цілий день. Крім цього, разом з колежанками ми вирішили відвідати географічний центр Європи, який знаходиться у 20 км від Вільнюса.

До речі, сам Вільнюс – дуже гарний, а його Старе місто – найбільше у Східній Європі. Для всіх подорожуючих рекомендую відвідати вежу Гедімінаса, вежу Вільнюського університету та Телевежу, з яких відкриваються пречудові види на місто, а ще самопроголошену республіку Заріччя (Ужупіс), парк Бернардинів, Кафедральний собор та костели, яких у Вільнюсі безліч, Музей жертв геноциду та Музей грошей.

Загалом, мені дуже сподобалась Литва, її щирі та чуйні мешканці, які готові допомогти у будь-якій ситуації, неймовірні краєвиди та історія. Я планую і далі продовжувати вивчати литовську мову (яка досить складна, але цікава) та запрошую всіх знайомитися з Литовською республікою ближче. 

Фото з архіву Марини Богуславської