У викладацькій читальній залі ім. Н. О. Фоменкової науково-технічної бібліотеки НГУ відбулася зустріч з Вадимом Манюком, фахівцем з екології та геоботаніки, який презентував проект «Регіональний ландшафтний парк на Дніпрових Порогах».

З Вадимом Манюком зустрілися науковці, викладачі та студенти геологорозвідувального факультету, співробітники університету — всі , хто шанує рідний край, захоплюється його краєвидами, цікавиться природною та культурною спадщиною ріднокраю і мріє про гідне життя на своїй Батьківщині.

Вадим Володимирович * розповів, що для створення регіонального ландшафтного парку у 2002 році зарезервовано природний комплекс Порожистого Дніпра у межах Дніпропетровської області. На першому етапі (2008 рік) парком оголошено цінні території в Солонянському районі (4 917,9 га). Наступними кроками мають бути створення адміністрації парку і розширення території в межах Дніпровського та Синельниківського районів

Екологічна культура передбачає наявність глибоких знань про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що зумовлює відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я, безпосередню участь у природоохоронній роботі, а також здатність прогнозувати можливі негативні віддалені наслідки природоперетворювальної діяльності людини. Важливим компонентом екологічної вихованості є екологічна свідомість особистості, тобто сукупність знань, уявлень людини про її взаємозв'язки, взаємозалежності, взаємодію зі світом природи. На цій основі формується від-повідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною себе як її частини — про це та інше говорили учасники заходу — Геннадій Онищенко, директор бібліотеки; Володимир Манюк — кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри геології та гідрогеології ДНУ; провідний спеціаліст з питань державної геологічної зйомки Дніпропетровської комплексної геологічної партії; дійсний член Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини ProGeo з 2000; Микола Трегуб — проректор з фінансово-економічної роботи; Юрій Кузін — заступник декана ГРФ. 

Тільки живе спілкування людини з дикою природою з раннього дитинства і протягом життя здатне формувати повноцінне екологічне світосприйняття. Ландшафтний парк як еколого-освітня установа має заповнити брак спілкування з природою, властивий більшості сучасних дітей. Якісна перевага еклого-освітньої роботи в регіональному ландшафтному парку полягає саме у наданні змоги регулярно відвідувати дику природу у супроводі досвідчених гідів-педагогів, а також у наданні можливості молоді відчути власну причетність до справи охорони природи. Любов до природи, відповідальність, краєзнавчі знання і сакральне ставлення до історичної спадщини — ті цінності, на формування яких має бути спрямована освітньо-виховна діяльність ландшафтному парку.

Дуже цікавою та пізнавальною виявилася ця тема. Присутні вдивлялися на екран і кожний з подивом запитував себе: невже ці чудові зображення знаходяться зовсім близько, на території нашої області. І варто тільки виявити трішки бажання, озирнутися навколо — ми побачимо неповторну чарівність наших краєвидів.

Наприкінці Вадим Володимирович висловив подяку учасникам зустрічі за живий інтерес до такої важливої справи як відтворення, збереження та відповідальне ставлення до унікальних природних екосистем і ландшафтів. А нам приємно було спостерігати зацікавленість студентів і порадіти за те, що вони матимуть можливість проходити геологічну практику на теренах Регіонального ландшафтного парку на Дніпрових Порогах 

*Вадим Володимирович Манюк — кандидат біологічних наук, доцент ДНУ ім. Олеся Гончара, співавтор проекту створення регіонального ландшафтного парку на Дніпрових Порогах, координатор громадської ініціативи «За створення регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги», науковий керівник проектів організації заказників, регіональних ландшафтних та національних природних парків, а також проекту формування екомережі у Дніпропетровській області. 

Протягом мільйонів років Дніпро прорізав шлях до моря через гранітні пасма Українського кристалічного щита, утворивши дев`ять порогів. Навіть після їх затоплення в 1931 р. під час будівництва Дніпрогесу ландшафти навколо вражають мальовничістю, дикістю й різноманіттям. Від Старого Кодаку до Хортиці по берегах Дніпра трапляються скелі, вік яких сягає понад 3 мільярди років. Балкові праліси-байраки з дубами-велетнями, глибокі тінисті яри з чистими джерелами, схили з барвистим розмаїттям степових трав, широкі дніпрові плеса, під якими сплять грізні Дніпрові Пороги. Споконвіку вони вабили, зачаровували, надихали, дивували неприборканою силою, і з часом набували все більшого сакрального змісту. Недаремно на початку ХХ ст.. пороги швидко перетворилися на туристичну Мекку, допоки не були затопленими. Нині ландшафти по берегах порожистого Дніпра опинилися перед новими загрозами — гранітні кар`єри, забудова берегів, стихійна рекреація, забруднення Дніпра… Єдиним дієвим шляхом для збереження природно-історичної спадщини є створення на всій території Порожистого Дніпра установи природно-заповідного фонду — регіонального ландшафтного парку.

Земля на Порогах і навколо рясніє археологічними пам`ятками різних епох: тут є палеолітичні і неолітичні поселення й стоянки, могильники й ритуальні святилища, кромлехи доби бронзи, скіфські кургани, поселення черняхівської культури, залишки польської фортеці Кодак та інших фортифікацій XVII-XVIII століття, фундаменти козацьких церков і старовинні цвинтарі… Саме тут, на найбільшому порозі Ненаситець ймовірно загинув оповитий легендами князь Святослав. Тут кожен камінь, кожна скеля, кожен яр і байрак мовчазно бережуть пам`ять про героїчні часи козаччини і про славних лицарів Порогів — дніпровських лоцманів.

Завдання регіонального ландшафтного парку — дослідження історичних та археологічних пам`яток, топонімічні й фольклорні студії, повернення з небуття, збереження, відродження і популяризація культурологічного феномену Дніпрових Порогів як на регіональному, та і національному й міжнародному рівнях.

Природа Порожистого Дніпра дарує безліч можливостей для сучасного екологічного та краєзнавчого туризму. Адже саме тут можна побачити дику природу Степового Придніпров`я в усій її красі та різноманітті: пішохідні і велосипедні екскурсії, прогулянки на човнах і катерах, історичні та археологічні квести, фото тури, спостереження за птахами , дайвінг на затоплених порогах, участь у наукових обліках звірів та птахів, ботанічні екскурсії — далеко не повний перелік варіантів для активного відпочинку.

Головною передумовою для розвитку відповідального екотуризму на Дніпрових Порогах має бути налагодження туристичного сервісу в межах уже існуючого регіонального ландшафтного парку, і проведення функціонального зонування його територіїз наданням повноцінних можливостей як для збереження природи в заповідній зоні, так і для туристичних потреб у рекреаційній зоні.

Світ живих істот Порожистого Дніпра — це понад 700 квіткових рослин і декілька тисяч видів тварин, з яких щонайменше 80 видів занесені до Червоної книги України. Тут гніздяться орлан-білохвост, збереглися найбільші в регіоні популяції зеленої ящірки і водяного вужа, трапляються рідкісний сарматський полоз і чорний аполлон. Ландшафтний парк має не лише охороняти природне біорізноманіття, але й реалізовувати проекти з відтворення популяцій втрачених та рідкісних видів.