21 грудня у викладацькій читальній залі ім. Н. О. Фоменкової за підтримки ректора університету Геннадія Григоровича Півняка відбулася творча зустріч з Надією Філенко. 

Нещодавно Надія Іванівна відзначила свій ювілей. Тож багато поціновувачів її поетичного таланту зібралися, щоб привітати мудру жінку, люблячу маму, гарну господиню, добру сусідку, дбайливу бабусю з нагоди її високоліття.

Дуже багато теплих слів було сказано. Серед вітаючих були: вчитель, редактор, поет, член української спілки письменників Віктор Начиняний; Центр культури української мови ім. О. Гончара; відома письменниця Леся Степовичка; дует Ірена та Анатолій Бобошко; шанувальники творчості пані Надії Антоніна Дибріна, Любов Лупацій та Надія Гринько; відомий в Україні поет, патріарх української поезії, кузен Микола Антонович Миколаєнко; поетеса Надія Іванівна Бєльчєнко; лауреат міжнародного конкурсу та телепрограми Шанс, дипломант всеукраїнського конкурсу вокалістів, співак, композитор та кінорежисер Олег Мелещук; поетеса Лариса Омельченко; поет та літературознавець Кость Семенович Дуб та приятелька пані Надії та гумористка Молодіна Ніна Володимирівна. 

На зустрічі прозвучали і слова вітання на адресу корифея української літератури Миколи Антоновича Миколаєнка, який теж нещодавно відсвяткував свій день народження.

Надія Іванівна, як вона каже, народилася із Тарасом Шевченком у душі та з любов’ю в серці до України. А ще у неї є талант від Бога – вміння і бажання писати вірші і пісні, якими вона оспівує, прославляє свою маленьку Батьківщину і тим самим несе любов і світлі почуття до свого народу та своєї країни!

Пані Надія народилася в селі Мар`янівка Лозуватської сільради на Криворіжжі. Мати, Ганна Юхимівна та батько, Іван Станіславович Мазур, працювали в колгоспі. В сім`ї було чотири доньки — Віра, Надія, Любов та Валентина, а ще й син Анатолій. Тяжко було прожити на трудодні, які ледь-ледь оплачувалися. Сім`я бідувала. А у повоєнний голод шукали щастя на Поділлі та Київщині. 

Надія Іванівна дала життя трьом синам, взяла на виховання племінника-сироту. Багата на онуків — їх у неї п`ятеро, а є ще й правнуки Єва та Дмитро. Сама дитя війни, ветеран праці. До людей ставиться шанобливо й доброзичливо — і цим зачаровує. Недарма її називають матір`ю Терезою за непоказне милосердя, співчуття, турботливість, нескінченну доброту. Навіть мама казала Надійці, дівчині бравій: «У тебе, голубонько, хоч сама ти мала, — велике серце». 

У поетів зазвичай бувають два періоди злету натхнення: легкокрила юність, не обтяжена ні родиною, ні турботами, і «золота осінь», коли сімейні клопоти й заробляння коштів на прожиття перестають бути пріоритетними, тож на перший план виходить те, чим людина жила й про що мріяла. 

Так сталося і у Надії Іванівни. Хоча вона писала вірші все життя, та лише у 2010 році вдалося їй видати першу поетичну збірку «Крила дає надія» — завдяки відомому в Україні поетові-земляку, кузену Миколі Миколаєнку, який побачив, що із зернинки вже проріс колос та порадив показати його людям. 

З почуттям вдячності поетеса присвятила знаному поетові такі рядки: 

А далі — мовби прорвало греблю: услід за першою виходять ще декілька збірок :«Вечірня сповідь», «Вино в тонкому кришталі», «Вишивані рушники поезій», «Мої пісенні береги» та інші. А також художньо-документальна повість «Троянда на снігу». 

Дуже важливо для кожного знайти свій шлях самовираження чи то в кар’єрному зростанні, чи то в творчому розкритті. Тоді людина живе щасливо та у злагоді зі своїм внутрішнім світом. 

Кредо віршів пані Надії, як і всього її життя: нести людям Добро. Це закладено в ментальності автора: нищити й викорінювати зло, творити і захищати добро. Це в неї від Бога і від Матері:

У своїх поезіях пані Надія оспівує велич лісів, красу квітів, дякує воді за цілющу силу. У її поетичному доробку є й лагідно-ліричні, й гіркі, й піднесено-патріотичні вірші. Та в жодному з них не знайдеш фальші. 

Сьогодні Надія Філенко веде активне творче й громадське життя, пише вступні статті до нових книжок колег по перу, має досвід роботи з видавництвами, буває на презентаціях творів поетів, встановила особисті контакти з письменниками та вченими-літературознавцями. Це сприяє підвищенню рівня творчої майстерності поетеси. 

І наприкінці зустрічі Надія Іванівна Філенко прочитала декілька своїх віршів і щиро подякувала бібліотеці та всім хто не байдужий до її творчості. 

Завершив зустріч директор бібліотеки Г. А. Онищенко, який висловив побажання творчого натхнення, вдячних читачів та сподівання на подальшу співпрацю.

Захід супроводжувався яскравою презентацією «Відлуння срібної арфи», яку підготувала завідувач відділу Тетяна Недайвода.