07.01.2018

РІЗДВЯНА ПОЕЗІЯ ВІД ЛЕСІ СТЕПОВИЧКИ

Вертеп від хати і до хати

пливе, мов човен, у снігах.  

-   Благословіть колядувати!-

змахнув крилом Різдвяний птах.   

 

Благословіть колядувати!

- рипить під чобітками сніг.

- «Я хочу срібну гривню мати!»-

колядників лунає сміх. 

 

І предків незабутніх лиця,

прилинуть до вікна: «Дивись,    

чи всі дванадцять страв на місці,

чи наш звичай не перевівсь?»

 

На землю сніг впаде лапатий,

з гостинцем  зайчик пробіжить.  

«Благословіть колядувати!..»

Різдво дає нам силу жить.

 

Так повелося в Україні

віддавна славити Христа.   

Бо в ніч Різдвяну зореплинну

нам сяє істина проста: 

 

«Ісус родився! Прославляймо

Його народження Святе.

У Сина Божого навчаймось

Любити ближніх, як себе».

 

Встає зоря над Віфлиємом,

пливе Різдвяна Коляда.

Радіє  світ, і в ньому є ми,

є Україна молода.

 

-   Благословіть колядувати!-

лунає в селах і в містах.

В оселю входить Божа Мати

із Немовлятком на руках...

Леся Степовичка