Співець правди і честі

8 січня цього року письменнику Василю Симоненку виповнилося б 83 роки. З цієї нагоди у Центрі культури української мови імені Олеся Гончара організовано літературно-мистецький вернісаж  із символічною назвою «Я воскрес, щоб із вами жити...» . Знаковим є і те, що Олесь Гончар, чиє почесне ім’я носить наш Центр культури, високо оцінив творчість молодого поета, назвавши його «Витязем молодої української поезії».

Учасники дійства переглянули документальний фільм про Василя Симоненка «Тиша і грім». Згадували конференцію у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, проведену кафедрою української літератури з її очільницею Вірою Мелешко та сподвижницею вивчення творів Василя Симоненка, відомим літературознавцем Ганною Радько з нагоди 80-річчя від дня народження поета. Ганна Радько не тільки стала упорядником текстів, автором приміток знакової книжки «Я для тебе горів, український народе…», а й написала чудову передмову до неї, яка стала «осмисленням поетичної творчості й постаті земляка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (посмертно) Василя Симоненка у контексті шістдесятництва як явища середини ХХ століття, так і нашої доби».

Директор Центру Ірина Цюп’як зробила короткий літературознавчий аналіз творчості Василя Симоненка, який дав змогу присутнім повною мірою збагнути феномен шістдесятника.

Письменниця Леся Степовичка згадувала Шевченківські дні, проведені на Черкащині. Пам’ятним для неї стало не тільки покладання квітів на могилу Василя Симоненка, а й щасливим спомином озвалися в її душі поетичні рядки, прочитані молодими черкаськими поетами на його могилі.

Світлана Ігнатьєва – координатор роботи Центру культури познайомила присутніх із новою книгою Анни Горнятко-Шумилович і Тетяни Космеди «Феномен креативності Василя Симоненка: літературознавчий та лінгвістичний аспекти», яка побачила світ у Познані. У представленому дослідженні увагу сфокусовано на особистості Василя Симоненка, якого справедливо вважають одним із духовних лідерів українців.

Наталія Слобода розповіла про перетин творчих шляхів Василя Симоненка і  його духовного батька – Тараса Шевченка. Валентина Луценко, осягаючи поетичне і прозове слово Василя Симоненка, наголосила на особливому ставленні поета до Андрія Малишка.

Апогеєм дійства стало натхненне прочитання Наталією Костюк улюбленої поезії  «Лебеді материнства». Вона наголосила на уславленні материнської любові, яка супроводжує дитину протягом усього життя. Бо МАТИ, як і БАТЬКІВЩИНА, єдина, неповторна для кожного. 

Говорили про твори письменника – від найперших і до останніх, про «Окрайці думок», про листи до дружини й друзів,  що найповніше розкривають його життєвий і творчий шлях.

Духовним камертоном Василя Симоненка наповнили серця присутніх слова:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину. 

Творчий колектив Центру культури української мови імені Олеся Гончара