Незабутня зустріч з унікальною людиною, поліглотом із Києва К.М. Тищенком, відбулася 21 травня 2018 року у Центрі культури української мови ім. Олеся Гончара НТУ «Дніпровська політехніка».

Знавець більше 25 різносистемних мов, доктор філологічних наук Костянти́н Микола́йович Ти́щенко* на запрошення нашого ректора уперше відвідав найстаріший університет Придніпров’я. Цьому приїзду передувала ще одна зустріч з ним у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка наших колег І.К. Цюпяк та С.Є. Ігнатьєвої. Їм вдалося побували в незвичайному науково-навчальному лінгвістичному музеї, створеному науковцем-філологом і мати майже чотиригодинну нагоду послухати, побачити, вразитися і захопитися.

Послухати людину енциклопедичних знань зібралися студенти, викладачі, гості з інших університетів. У двох лекціях Костянтина Миколайовича - «Гени, мова, Україна» та «Українські прізвища ї топоніми як жива історія», – відкрилася незміряна глибина і таїна мовної історії нашого народу, українського етносу. К.М. Тищенко наділений дивним талантом засвоювати різні мови світу, а ще здібностями науковця-дослідника, педагога, який свої знання щедро передає студентам. 

 

Науковець переконаний: щоб досягти таких непересічних результатів, треба готуватися до  зустрічі з несподіваним, тобто бути людиною сміливою, небайдужою і мислячою. 

Системні фахові зання лягли в основу його монографії: «Метатеорія мовознавства» (2000), підручника «Основи мовознавства» (2007). Грунтовні дослідження з історичної лексикології та ономасіології відображені у книжках  «Мовні контакти: свідки формування українців» (2006), «Етномовна історія прадавньої України» (2008), «Італія та Україна: тисячолітні мовні контакти» (2009), «Халіфат і Сівера»(2011), «Ключі з Астурії від минулого України» (2015),  «Долітописна мовна історія українців" (2016) та інших.

К.М. Тищенко демонстрував схеми й таблиці, у яких було представлено кореляціюY-гаплогруп українців, пластів іншомовних запозичень в українському словнику, топонімах України та прізвищах українців зі скіфського, кельтського, фінського та інших мовних середовищ. 

На прикладах топонімів і прізвищ науковець простежив етнічні міграційні процеси та асиміляцію меншин до україномовної спільноти, що пояснює запозичення слів у сучасній українській мові.

Лекції доктора філологічних наук збагатили присутніх новими лінгвістичними знаннями, змусили задуматись над походженням слів та титанічною працею учених-мовознавців.

У Дніпровській політехніці поцінували філологічну науку і її неординарного представника не лише фахівці цієї галузі, а й ректор Г.Г. Півняк з дружиною, проректори О.О. Азюковський, Ю.Т. Хоменко, О.С. Бешта, директор бібліотеки Г.А. Онищенко.