13.10.2018
Все збіглося : пора року, погода, місто, місце і настрій
У студентів-філологів є можливість насолоджуватись останніми теплими сонячними днями, які щедро дарує осінь, і якими не можна нехтувати. І поки осіннє листя вимальовує останній свій танок, поки руки не холонуть, треба поєднувати приємне з корисним – споглядати красу, дихати свіжим повітрям і – читати!
Саме у ці жовтневі дні студенти-першокурсники разом із завідувачем кафедри філології та мовної комунікації Світланою Ігнатьєвою, куратором групи Наталією Костюк просто неба читали вірші біля пам’ятника Кобзарю у парку Шевченка. Слухали осінню поезію, даруючи один одному гарний настрій, нові емоції.
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона, декламувала вірші Богдана Чалого Вікторія Челнокова.
А для Анастасії Новосьолової осінь пахне медом:
Осінь, осінь, осінь…
Медом пахнуть роси.
Журавлі курличуть в небі
Та вітри голосять (Григорій Коваль).
Звучали й натхненні рядки з поезії Ліни Костенко:
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невжецеосінь, осінь, о! — та сама.
А ще філологи практикувались в утворенні асоціативно-логічних рядів: осінь – кетяги калини, багряні кленові листки, високе небо, гарячий чай…
Такі моменти дають можливість зупинитись, озирнутись навколо і … мріяти.
Кафедра філології та мовної комунікації