Цьогоріч виповнилося 95 років з дня народження видатного вченого в галузі електроніки та обчислювальної техніки, відмінника освіти України, заслуженого професора НТУ «Дніпровська політехніка» Володимира Івановича Жуковицького (1924–2009). 

Він народився 5 березня 1924 р. у Катеринославі. Вищу освіту здобув у Дніпродзержинському вечірньому металургійному інституті (1944–1947). Паралельно з навчанням, у 1943–1947 рр., працював завідувачем технічного бюро цеху електростанцій металургійного заводу ім. Дзержинського у Дніпродзержинську (нині – Кам’янське). У 1947 р. Володимир Іванович вступив на гірничо-механічний факультет Дніпропетровського гірничого інституту, який закінчив у 1951 р. за спеціальністю «Гірнича електромеханіка». 

Подальша трудова діяльність В.І. Жуковицького була пов’язана з викладанням. У 1951–1955 рр. він працював у гірничо-металургійному технікумі м. Щучинськ Казахської РСР – спочатку викладачем дисциплін електромеханічного профілю, а потім – заступником директора технікуму з навчальної роботи. У 1955 р. випускник повертається до рідного гірничого – починає працювати асистентом кафедри електротехніки (1955–1962). У 1962 р. захистив кандидатську дисертацію «Розробка і дослідження схем електронних автоматичних конвеєрних терезів», а вже наступного року отримав звання доцента. 

Після нетривалої роботи на посаді доцента кафедри загальної електротехніки (1962–1964), В.І. Жуковицький став завідувачем новоствореної кафедри промислової електроніки та обчислювальної техніки (пізніше – кафедра електроніки та обчислювальної техніки). У 1985 р. вчений захистив докторську дисертацію «Основи теорії та принципи побудови автоматичних ваговимірювальних комплексів для безперервного контролю експлуатаційних параметрів гірничотранспортних машин», а у 1987 р. отримав звання професора. У 1985–1990 рр. він був науковим керівником обчислювального центру інституту, не полишаючи працювати на рідній кафедрі на посаді професора (1985–2008). 

17 жовтня 2009 р. Володимир Іванович відійшов у вічність, але залишив після себе багатий науковий доробок у вигляді наукових статей, навчальних і методичних посібників.

Наукова діяльність вченого була пов’язана з дослідженням електронних систем і приладів автоматичного вимірювання маси вантажів, їх транспортування стрічковими конвеєрами, потужними самоскидами та рудниковими потягами; автоматизації управління вуглезбагачувальними фабриками і транспортними системами; захистом мовної інформації у системах цифрового зв’язку. Володимир Іванович був керівником низки тем, пов’язаних із розробкою методів і технічних засобів для автоматизованих систем управління гірничими підприємствами. Розроблені за його участю електронні конвеєрні, автомобільні та вагонні ваги, а також системи радіорозпізнавання об’єктів, що пересуваються, були впроваджені на підприємствах.

Як людина Володимир Іванович був винятково порядним, відповідальним, професор і педагог, як говорять, з великої букви.