06.02.2025
Навчання за кордоном: як це змінює студентів?
Сучасний світ вимагає від нас гнучкості, адаптивності та сміливості. Саме тому НТУ «Дніпровська Політехніка» підтримує студентів у їхньому прагненні відкривати нові горизонти. Ми розпочинаємо серію інтерв’ю зі студентами, які взяли участь у програмах міжнародної мобільності, і сьогодні спілкуємося з Аріною Сарман — студенткою, яка навчалася в Лінчепінзькому університеті у Швеції.
— Аріно, які переваги ти відчула на собі, навчаючись у Швеції?
— Основною перевагою такого досвіду для мене стала гарна практика англійської мови. Усі предмети викладалися саме нею, тому це чудово розширює словниковий запас. Ще одна важлива перевага — розвиток самодисципліни, адже більшість навчального процесу в моєму університеті відбувалася самостійно. Було необхідно складати графік для ефективного засвоєння матеріалу.
![photo_2024-08-15_15-13-21.jpg](/upload/medialibrary/cae/vsgxp8feh5egz3cokrlxd5d1rsv5la96.jpg)
«Самостійність — це не про ізоляцію, а про можливості»
— Чим навчання за кордоном відрізняється від того, до якого ти звикла вдома?
— Найбільша відмінність шведської системи освіти — це 60-70% самостійного опрацювання матеріалу. Викладачі проводять 1-2 лекції на тиждень, а далі студенти самостійно працюють із матеріалами для підготовки до семінарів. Також велика увага приділяється командній роботі, що допомагає познайомитися з багатьма людьми та навчитися ефективної взаємодії.
— Який предмет тобі найбільше сподобався?
— Найулюбленішим предметом для мене став Entrepreneurship and Business Development. На цьому курсі ми вивчали, як започаткувати власний бізнес і керувати ним. Найцікавіше було те, що викладач розглядав усі аспекти підприємництва, зокрема можливі труднощі. До того ж він запрошував підприємців, які розповідали, як починали бізнес з нуля.
— Розкажи трішки більше про процес навчання.
— Лекції на початку цього курсу були досить інтенсивними — 4-5 пар на тиждень. Теоретичний матеріал ми заздалегідь вивчали самостійно, а на лекціях викладач наводив багато реальних прикладів. Практичні заняття (семінари) будувалися на основі кейсів: ми обговорювали їх у командах, відповідали на запитання та викладали свої висновки на платформу. Після кожного семінару викладач створював форму зворотного зв’язку, де ми могли оцінити заняття. Наприкінці курсу складався письмовий іспит, структура якого була подібна до семінарських завдань.
— Було щось особливо цікаве?
— Найяскравішою подією для мене стала поїздка в коворкінг-простір Goto10. Спочатку нам провели екскурсію, а потім була лекція від його засновниці. Вона розповіла про свій шлях: як від ідеї студентського секонд-хенду дійшла до створення масштабного безкоштовного коворкінгу. Ця зустріч дуже надихнула. Я винесла для себе головну думку: якщо мрієш про власну справу, потрібно діяти та не зупинятися.
«Не вагайтеся — пробуйте!»
— Що б ти порадила студентам, які сумніваються, чи варто їм брати участь у програмі міжнародної мобільності?
— Я однозначно раджу спробувати! У будь-якому випадку досвід навчання за кордоном є безцінним. Усі отримані знання вам знадобляться як удома, так і за його межами. Не бійтеся кидати собі виклик — ви точно не пошкодуєте про свій вибір!
Попереду ще більше цікавих історій про міжнародну мобільність і можливості, які вона відкриває перед вами!
Матеріал підготувала Олександра Хохлова, гр.061-23-1