06.04.2012

Гончарівські читання в НГУ

На початку квітня в Центрі культури української мови ім. О. Гончара Національного гірничого університету відбулись традиційні Всеукраїнські Гончарівські читання, які тривали два дні. За їх шістнадцятирічну історію можна згадати неодноразові зустрічі з дружиною видатного письменника Валентиною Гончар, його сестрою – Олександрою Совою, онучкою – Олесею Гончар, племінницею – Тетяною Бондаревською. Всі вони є духовними натхненниками цієї щорічної події на Дніпропетровщині.

Вітальне слово ректора НГУ, академіка НАН України Геннадія Півняка дозволило більше дізнатися про особливість заходу. Справа в тім, що прагнення керівництва університету до всебічного розвитку студентів, привело до ідеї створення в гірничому єдиного серед технічних вишів України Інституту гуманітарних проблем, який очолив професор Віктор Пушкін. Багато творчих заходів, які проходять під егідою Інституту, допомагають студентам-технарям творчо реалізуватися, поглянути на світ з іншої точки зору. У організації Гончарівських читань молодь гірничого також з радістю бере участь.

«Коженого року Гончарівські читання відрізняються чимось особливим і неповторним, – зазначила під час відкриття заходу професор кафедри історії та політичної теорії НГУ Світлана Ігнатьєва, – а таємниця цього проста: нашими гостями є небайдужі, непересічні люди». Завдяки їм багата духовна спадщина видатного письменника Олеся Гончара розкривається його нащадкам. Особливістю цьогорічних читань стала презентація книги ректора Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, доктора філологічних наук Миколи Степаненка «Світ в оцінці Олеся Гончара: аксіосфера щоденникового дискурсу письменника».

За авторства Миколи Івановича ця книга стала четвертою, що присвячена творчості Олеся Терентійовича. Перш ніж перейти до її змісту Микола Степаненко розповів про дружні взаємини, які склалися між вишами двох міст. Як гуманітарій, він відзначив творчу складову Національного гірничого університету і його діяльність щодо звеличення імені Олеся Гончара. У книзі професор Степаненко дав відповідь тим людям, хто вважає, що письменник жив легко, отримуючи державні нагороди і гонорари за видані твори. «Не буває радості без суму, – зазначив автор. – Олесь Гончар своїм життям і творчістю виборював Україну, ніколи не йшов на компроміси, які пропонувала влада. До людей він ставився, як до відблиску Всесвіту і боровся за них до кінця».

Про своє знайомство з Олесем Гончарем розповів поет Сергій Бурлаков. Навчаючись в університеті, він написав вірш-присвяту видатному письменнику і якось Олесь Терентійович зупинив його на сходах вишу, щоб подякувати та благословити на творчий шлях. Для молодого поета це стало новим подихом у творчості. Сьогодні в його збірках є кілька віршів, присвячених пам’яті Олеся Гончара. Один із них – «Пророчий сон», він зачитав перед аудиторію під час Гончарівських читань. На них, серед інших, були присутні член Національної спілки письменників України, редактор журналу «Січеслав» Леся Степовичка, професор державного університету внутрішніх справ України Анатолій Поповський, доцент Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Ніна Степаненко.

На урочистому заході виступив народний чоловічий ансамбль НГУ «Обертон», а студенти представили інсценізацію уривку з роману Олеся Гончара «Людина і зброя». Програму читань продовжив традиційний полив Гончарівської верби, яку на подвір’ї Національного гірничого університету посадили Валентина Гончар, поет Іван Драч та ректор НГУ Геннадій Півняк.

День відкриття Гончарівських читань учасники завершили покладанням квітів до погруддя Олеся Гончара, а дружнє спілкування шанувальники творчості письменника продовжили у його сестри Олександри Сови у Ломівці.

Наталія Андрющенко, інформаційно-аналітичний центр НГУ