Якою була зустріч випускників 2012

  За традицією у Національному гірничому університеті перша субота липня – святкова для усіх поколінь випускників. Гірницька альма матер визначила їх професійний шлях і, за майже піввіковою традицією, щороку в цей день повертаються колишні студенти в обійми юності. Прибувають з усіх куточків світу: України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Китаю, Сирії, Анголи, Ізраїлю, Болгарії. І ніби оживають високі колони від теплих хвиль цих зустрічей. Вирує радість біля університетського фонтану, навколо пам’ятника М. Ломоносову, в аудиторіях, актовій залі.

– Наскільки велика притягальна сила нашого гірничого, що мої однокурсники, випускники гірничого факультету 1960 року, майже 20 років підряд приїжджають сюди на зустрічі здалеку. Тут вчилися наші діти, а тепер – онуки. Не перелічити династій, які здобули спеціальності у колисці гірничої освіти і науки. – Так захоплено висловився Віталій Павлович Черв’яков, у минулому директор шахти 4-а Великомостівська, що на Львівщині.

Універсальність і глибинність освіти в НГУ підтверджується з року в рік його вихованцями у будь-якій галузі виробництва.

– З такою ґрунтовною підготовкою, яку нам дав наш улюблений гірничий, можна знайти себе в будь-якій галузі і в будь-якій країні світу. Мій власний приклад тому підтвердження. – додає випускниця 1982 року Тетяна Лімберська. – Кілька років я живу за кордоном. Роботу за спеціальністю практично неможливо було знайти. Проаналізувавши ринок праці, я згадала все до подробиць, чому нас навчали на механіко-машинобудівному факультеті. Далі трохи підучилася сучасним технологіям. І сьогодні успішно працюю над проектуванням автомобільних доріг. Без перебільшення, це стало можливим завдяки знанням, які отримала у гірничому.

Унікальне гірницьке братство об’єдналося в Асоціацію випускників НГУ, яку очолює ректор, академік НАН України Г.Г. Півняк. Серед кількох сот присутніх в актовій залі гостей-випускників 1951–2011 років його однокурсники, вдячні учні. Усі вітали Геннадія Григоровича з наближенням унікальної дати, 30-річчям діяльності на посаді ректора.

Щиро сказала про це випускниця НГУ, завідувач кафедрою вищої математики, професор Олена Сдвижкова: «Три десятиліття тому у нашому гірничому розпочалася нова епоха, його очолив відомий нині вчений, тоді ще молода людина, як говорять, харизматичний лідер. На той момент наймолодший ректор в Україні та й на просторах тодішнього Союзу. Саме цього року відбувся наш випуск, ми стали на трудову стезю. Кілька чоловік залишились в аспірантурі, і я у тому числі. Вийшло так, що все моє свідоме доросле життя пройшло у стінах нашої Альма матер під чуйним, тактовним керівництвом Геннадія Григоровича Півняка. Для мене особисто це означає вічну юність, тому що величезний тягар відповідальності він брав і бере на себе. Геннадій Григорович нас направляє, вимагає і в то же час оберігає і підтримує. Це дуже важливо відчувати таку потужну підтримку і мати міцну опору. Як говорить Геннадій Григорович, у нас в університеті існує особлива атмосфера, яка надихає на творче життя. Я радію за наших студентів. Вони мають прекрасні перспективи, які з року в рік розширюються: іменні, президентські стипендії, стажування за кордоном, різноманітні гранти. Я вчу наших студентів на прикладі ректора – бути послідовними, бійцями і в той же час людяними.

Усе наше життя – це зустрічі і прощання. Щаслива, як говорять, доленосна зустріч свого часу відбулася у тисяч і тисяч випускників Національного гірничого університету, що успадковується від покоління до покоління вже 114-й рік.

На знімках: Радісно згадують студентські роки випускники гірничого факультету 1975-го року Олександр Семенихін, Володимир Романьков, Олександр Братусь, які своє життя присвятили обраній справі; щороку протягом трьох десятиліть зустрічаються геологи на високому порозі рідного гірничого.

Надія Гринько, Інформаційно-аналітичний центр НГУ