12.09.2012
«Золоті часи» Дніпропетровщини
На початку вересня в Національному гірничому університеті пройшло засідання історико-краєзнавчого клубу «Грані». У цьому навчальному році воно стартувало з презентації книги історичних нарисів Валентини Лазебник «Невідома Катеринославщина». В унікальному виданні через діяльність видатних людей, які творили історію нашого краю в другій половині XIX – на початку XX століть, розкриті цікаві факти становлення нашого регіону.
![1.jpg](/upload/medialibrary/fcf/fcf06f87c163b2100a44735cfe793b82.jpg)
Автора фоліанту, вражаючого вже зовні, представила керівник клубу «Грані» професор кафедри історії та політичної теорії НГУ Ганна Швидько. Валентину Лазебник Ганна Кирилівна назвала однією з кращих дослідників-краєзнавців нашого міста.
![12.jpg](/upload/medialibrary/76e/76e5b9035f6e173a557cc309a9adaa1a.jpg)
Тривалий час Валентина Іванівна працює старшим науковим співробітником історичного музею ім. Д. Яворницього і майже двадцять років збирала матеріали для книги «Невідома Катеринославщина». Надихнули на це журналісти, які звертались до неї з багатьма різноплановими питаннями. Врешті науковець вирішила відповісти всім книгою, яка вийшла до 80-річчя Дніпропетровської області.
Першокурсникам гірничого університету Валентина Лазебник розповіла про особливість змісту книги, захопивши увагу багатьма цікавими подіями з минулого міста на Дніпрі: «Саме тут розпочали видобуток вугілля і збудували перші металургійні заводи, – розповідає автор історичних нарисів, – а роки розквіту нашого промислового міста називали «золотими».
![27.jpg](/upload/medialibrary/7f0/7f0307bae48bc6d918fcba702a9b3a4d.jpg)
У дореволюційні часи Катеринослав планували зробити третьою столицею Російської імперії. Перший генеральний план нашого міста розробляв відомий французький архітектор Клод Геруа. Його завданням було створити місто європейського зразка, таку мету ставили й перед іншими його послідовниками. Сьогодні ми бачимо, що більш просторого центрального проспекту як у Дніпропетровську, в Україні не знайдеш. Місто також славетне своїми старовинними будівлями, вдало розміщеними парками та бульварами. Все це зводили і структурували у часи промислового буму.
Усі свої історичні розповіді Валентина Лазебник пов’язала з іменами тих, хто працював на звеличення міста. Серед них губернатори, міські голови, вчені, письменники, лікарі… У певний момент визначну роль у житті Катеринослава відіграв Олександр Поль. Завдяки його археологічним дослідженням і підприємницькій діяльності був розкритий металургійний потенціал нашої області: «У селах на поверхні земель знаходилась руда, тому люди не могли нічого виростити, - зазначає Валентина Іванівна. - Коли ж її приїхав купляти Олександр Поль, селяни сміялися, адже думали, що вона ні до чого не придатна». Тоді ж по всій імперії Катеринослав лідирував у виробництві чавуну й сталі. Відомий російський письменник і журналіст початку XX ст. Володимир Гіляровський вдало назвав часи промислового зросту «залізною лихоманкою».
![33.jpg](/upload/medialibrary/21a/21ac73498f8a33a90a11d4c666f8874b.jpg)
Книга «Невідома Катеринославщина» щедро проілюстрована фотографіями та документами, які становлять велику історичну цінність. Ще однією особливістю книги є те, що вона розповідає і про культурну складову міста. Як розважалися, чим жили і що диктувала мода на початку минулого століття – ці питання розкрила під час презентації Валентина Лазебник. Про інші цікаві факти читачі зможуть дізнатися зі сторінок книги. «Невідому Катеринославщину» можна знайти в бібліотеках міста чи придбати в історичному музеї ім. Д. Яворницького.