«Золоті часи» Дніпропетровщини

На початку вересня в Національному гірничому університеті пройшло засідання історико-краєзнавчого клубу «Грані». У цьому навчальному році воно стартувало з презентації книги історичних нарисів Валентини Лазебник «Невідома Катеринославщина». В унікальному виданні через діяльність видатних людей, які творили історію нашого краю в другій половині XIX – на початку XX століть, розкриті цікаві факти становлення нашого регіону.

Автора фоліанту, вражаючого вже зовні, представила керівник клубу «Грані» професор кафедри історії та політичної теорії НГУ Ганна Швидько. Валентину Лазебник Ганна Кирилівна назвала однією з кращих дослідників-краєзнавців нашого міста.

Тривалий час Валентина Іванівна працює старшим науковим співробітником історичного музею ім. Д. Яворницього і майже двадцять років збирала матеріали для книги «Невідома Катеринославщина». Надихнули на це журналісти, які звертались до неї з багатьма різноплановими питаннями. Врешті науковець вирішила відповісти всім книгою, яка вийшла до 80-річчя Дніпропетровської області.

Першокурсникам гірничого університету Валентина Лазебник розповіла про особливість змісту книги, захопивши увагу багатьма цікавими подіями з минулого міста на Дніпрі: «Саме тут розпочали видобуток вугілля і збудували перші металургійні заводи, – розповідає автор історичних нарисів, – а роки розквіту нашого промислового міста називали «золотими».

У дореволюційні часи Катеринослав планували зробити третьою столицею Російської імперії. Перший генеральний план нашого міста розробляв відомий французький архітектор Клод Геруа. Його завданням було створити місто європейського зразка, таку мету ставили й перед іншими його послідовниками. Сьогодні ми бачимо, що більш просторого центрального проспекту як у Дніпропетровську, в Україні не знайдеш. Місто також славетне своїми старовинними будівлями, вдало розміщеними парками та бульварами. Все це зводили і структурували у часи промислового буму.

Усі свої історичні розповіді Валентина Лазебник пов’язала з іменами тих, хто працював на звеличення міста. Серед них губернатори, міські голови, вчені, письменники, лікарі… У певний момент визначну роль у житті Катеринослава відіграв Олександр Поль. Завдяки його археологічним дослідженням і підприємницькій діяльності був розкритий металургійний потенціал нашої області: «У селах на поверхні земель знаходилась руда, тому люди не могли нічого виростити, - зазначає Валентина Іванівна. - Коли ж її приїхав купляти Олександр Поль, селяни сміялися, адже думали, що вона ні до чого не придатна». Тоді ж по всій імперії Катеринослав лідирував у виробництві чавуну й сталі. Відомий російський письменник і журналіст початку XX ст. Володимир Гіляровський вдало назвав часи промислового зросту «залізною лихоманкою».

Книга «Невідома Катеринославщина» щедро проілюстрована фотографіями та документами, які становлять велику історичну цінність. Ще однією особливістю книги є те, що вона розповідає і про культурну складову міста. Як розважалися, чим жили і що диктувала мода на початку минулого століття – ці питання розкрила під час презентації Валентина Лазебник. Про інші цікаві факти читачі зможуть дізнатися зі сторінок книги. «Невідому Катеринославщину» можна знайти в бібліотеках міста чи придбати в історичному музеї ім. Д. Яворницького.