Студенти НГУ талановиті в усьому

Літо 2012 вже давно підійшло до свого логічного кінця, але ж більшість з нас живуть спогадами про нього! Ось і я хочу поділитися з усіма своїми спогадами про це літо, адже це улюблена пора року всіх студентів. Саме влітку можна дозволити собі відпочинок, а іноді за сумісництвом і підробити, що власне я і зробила.

У червні цього року мені пощастило потрапити в табір під назвою "Айвазовський", який знаходиться на Чорному морі, недалеко від міста Феодосія. Працювала я як підмінний вожатого і вихователя. Роботою це важко назвати, так як кожен день на повітрі, біля моря, з прекрасним оточенням, і розважальною програмою на кожен вечір. Кожен день я виходила на загін з новими для мене дітками різного віку, від найменших і до самих дорослих.

Коли мені доводилося замінювати вожатого, я відповідала за розважальні моменти, що б всі діти були в гарному настроъ, проявляли свої таланти, а так само знаходили себе в чомусь новому. До моїх обов'язків входило стежити за тим, що б всі були нагодовані, доглянуті, здорові і задоволені. Ця робота дуже цікава ідля хлопців-студентів мого віку, так як вона допомагає розвинути і нам, вже досить дорослим людям, почуття відповідальності, зібраності, навчитися стримувати свої емоції, вміти знаходити виходи з будь-яких ситуацій. Всі ці фактори відіграють важливу роль, в нашій подальшій майбутньої самостійного дорослого життя, і чим раніше ми почнемо розвивати і виховувати в собі ці якості, тим краще для нас!

Щодня мене оточували абсолютно різні діти, що вимагають до себе уваги, розуміння і чуйності. Проводячи час з ними, заряджаєшся позитивом, приємною енергетикою, і навіть в чомусь змінюється світогляд. Мені було дуже приємно, проходячи повз загону, у якого я була кілька разів на підміні, коли дітки бігли до мене, обіймали, цілували і не хотіли відпускати. З підлітками було простіше в тому плані, що вони швидше всі розуміли, "схоплювали на льоту", як кажуть. Іноді поруч з ними я сама себе відчувала дитиною, і впадала в їх настрій.

Ще одним важливим моментом було знайти спільну мову з колегами, з якими так само безперервно я перебувала в одному соціумі. Всі розуміли, що чим згуртованіше буде колектив, тим легше буде працювати. З цим завданням ми прекрасно впоралися. Можу сказати, що працюючи в таборі, я знайшла багато нових друзів.

У пам'яті так само відклалися поїздки, екскурсії і неймовірна природа Криму. Наступного літа в мої плани обов'язково входить знову попрацювати в такій приємній атмосфері.

Відверто кажучи, проводячи постійно час з дітьми, це забирає дуже багато сил і енергії, адже віддаєшся їм повністю. Але з упевненістю кажу - це приємна і плідна праця! Я раджу кожному відчути такі емоції, таку радість і в той же час таку відповідальність, оскільки, на мою думку, такий вид роботи допоміг розвинути мені нові якості у своєму характері, які неодмінно знадобляться в подальшому житті!

Анастасія Афанасьєва, ТТмм-10-1