19.02.2013Нагородження на ректораті
Директор культурно-освітнього центру Наталія Василівна Луценко та провідний інженер відділу міжнародних зв’язків Ліля Василівна Бородай отримали почесні відзнаки НГУ «Знак вдячності» Вітаємо!
18.02.2013Що довелось нам пережити…
Майже чверть століття минуло від того дня, коли наші солдати залишили жорстокий афганський воєнний полігон і повернулися на Батьківщину. Але війна навічно поселилися в їх пам’ятіі серцях. Можна скільки завгодно полемізувати з приводу того, чи справедливо це чи ні, звинувачувати тих, хто послав юнаків на цю бійню. Та скільки доводилося розмовляти з учасниками афганських подій, жоден, особливо з офіцерів, не поскаржився на цю несправедливість.
14.02.2013Прощавай, співак гірничий!
Ми завжди з радістю чекали приїзду на традиційні зустрічі випускників НГУ Віталія Сафонова, заслуженого артиста України. Він теж закінчив наш гірничий в 50-х роках уже минулого століття
14.02.2013До уваги студентів НГУ! Оголошується конкурс!
«Кращий студент України» – системна конкурсна програма, покликана виявити та надати імпульс до подальшого розвитку студентської молоді України як авангарду розвитку українського суспільства. Проходить від вишівських, регіональних до всеукраїнського етапу.
13.02.2013Стаття про науковця НГУ Віктора Лапицького
Стаття про видатного науковця НГУ, еколога Віктора Лапицького в газеті "Днепр Вечерний". Вшануємо пам'ять видатного вченого
08.02.2013Пам’яті талановитих педагогів і вчених НГУ
7 лютого на кафедрі збагачення корисних копалин НГУ відбулося урочисте засідання, присвячене 100-річчю від дня народження визнаних педагогів і вчених – доктора технічних наук Юхима Юхимовича Серго та кандидата технічних наук Андрія Павловича Жендринського, які працювали в стінах університету.
04.02.2013Урочисте нагородження в НГУ
В урочистій обстановці ректорату одну з найвищих нагород університету медаль «Знак вдячності» було вручено Дмитрію Гарієвичу Логвіну
28.01.2013З Ювілеєм!
Ми всі родом з дитинства, але не всі з того, що опалене Великою війною. Віктор Юхимович Пушкін міцно тримає у своїй пам'яті ті події, які відбувалися з ним, його родиною, рідним краєм тоді, коли йому виповнилося зовсім мало років. Пригадує складну крізь постріли евакуацію зі Львова, натовп приречених на смерть у Білій Церкві, серед якого крихітні хлопчик та дівчинка, побачення з батьком, відомим генералом Ю.Г. Пушкіним з сином та дружиною, і раптовий вибух бомби, розтрощений будинок поруч...