Бета-версія сайту Ми оновлюємо офіційний сайт університету — деякі розділи ще дороблюються. Перейти до старої версії сайту →
Офіційний портал університету

Кафедра

Кафедра електроенергетики

Кафедра з 1921 року готує інженерів-електроенергетиків: від класичних електросистем до SMARTGRID і відновлюваної енергетики. З 1976 р. кафедру очолював академік Г.Г. Півняк, нині її очолює професор Ю.А. Папаїка.

Кафедра · навчання, практика, дослідження

Підготовка інженерів-електриків, електромеханіків та енергоменеджерів

На кафедрі працюють освітяни, які, наслідуючи майже сторічні традиції, професійно готують і виховують інженерів-електриків, електромеханіків та енергоменеджерів. За роки існування кафедрою виховано десятки кандидатів і докторів наук, академіків і міністрів, підготовлено тисячі фахівців-енергетиків.

1921рік заснування кафедри
2спеціальності: G3 «Електрична інженерія» і G5
3рівні підготовки за спеціальністю G3: бакалавр, магістр, доктор філософії
8інтерактивних 3D-турів навчальними лабораторіями
30видань викладачів кафедри: підручники, посібники, монографії
200+авторських свідоцтв і патентів співробітників (за даними кафедри)
Фокус кафедриЕлектропостачання та енергоефективність, енергетичний менеджмент, відновлювана енергетика, SmartGrid і мікромережі, електромагнітна сумісність, інтеграція електромобілів в енергосистему.
Кафедра сьогодні

Кафедру очолює доктор технічних наук, професор Юрій Анатолійович Папаїка. Кафедра готує фахівців за спеціальностями:

  • G3 Електрична інженерія (освітня програма «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»; галузь знань G «Інженерія, виробництво та будівництво»): бакалавр, магістр, доктор філософії (PhD);
  • G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка (освітня програма «Телекомунікації та радіотехніка»; галузь знань G): бакалавр, магістр.

Кафедра здійснює підготовку аспірантів і докторантів. На кафедрі відкрито ряд інноваційних лабораторій, задіяних у наукових дослідженнях і підготовці фахівців за спеціальністю G3 (див. вкладку «Лабораторії»). Освітні програми бакалавра, магістра та PhD акредитовано.

Напрями наукової діяльності:

  • гірнича і металургійна енергетика;
  • електропостачання;
  • перетворювальна техніка;
  • електротехнології;
  • енергетичний менеджмент;
  • децентралізовані системи електрозабезпечення;
  • енергоефективність будівель і споруд;
  • інтеграція електромобілів в енергетичну інфраструктуру;
  • стійкість енергосистеми та вузлів навантаження.

Викладачів і працівників кафедри наведено на вкладці «Команда».

Історія кафедри: назви та керівники

Кафедру заснували у 1921 р. як кафедру гірничої електротехніки. У 1965-1966 роках її перейменовано в кафедру електрифікації гірничих робіт і промислових підприємств, з 1988 р. вона була кафедрою систем електропостачання, а з 2019 р. це кафедра електроенергетики.

Створення, становлення і розвиток кафедри пов’язані з іменами видатних учених в галузі електротехніки. Першим завідувачем був проф. Г.Є. Євреїнов (1921-1937), далі кафедру очолювали проф. В.Б. Уманський (1937-1941), проф. М.Є. Куваєв (1944-1948, 1950-1959), доц. С.Р. Маймін (1948-1950, виконував обов’язки), проф. С.А. Волотковський (1959-1976), а з 1976 р. акад. НАН України Г.Г. Півняк. У 2019-2020 роках завідувачем кафедри був проф. М.В. Рогоза. Нині кафедру очолює доктор технічних наук, професор Ю.А. Папаїка. Серед викладачів різних років були також професори В.П. Нікітін, Н.А. Іванов, С.М. Усатий, В.А. Круковський, С.І. Тельний, В.О. Бунько та інші.

Портрети й короткі біографії завідувачів та видатних науковців кафедри наведено на вкладці «Команда».

1921-1944: від електротехнічного відділення до кафедри гірничої електротехніки

Історія кафедри починається у 1921 р., коли на базі гірничого факультету Катеринославського гірничого інституту відкрили гірничо-механічний факультет з механічним і електротехнічним відділеннями. У липні 1921 р. інституту передали електромеханічний факультет колишнього Катеринославського державного політехнічного інституту; цю дату вважають датою утворення кафедри. Електротехнічним відділенням і кафедрою завідував доктор технічних наук, професор Георгій Євгенійович Євреїнов (1880-1937). За ініціативи проф. В.П. Нікітіна й проф. Г.Є. Євреїнова в інституті організували підготовку гірничих інженерів-електромеханіків, а в грудні 1921 р. створили науково-дослідну лабораторію з гірничого мистецтва із секцією застосування електрики в гірничій справі.

Разом з проф. С.І. Тельним Г.Є. Євреїнов створив першу електричну піч постійного струму з обертовою дугою, а колективна праця «Нариси з гірничої електромеханіки» (1931, за редакцією Євреїнова) сформувала наукові погляди дніпропетровської школи гірничих електромеханіків. У 1920-х роках на кафедрі працювали В.П. Нікітін (згодом академік АН СРСР, автор праці «Трансформатори для дугової зварки», 1928), В.Б. Уманський і П.П. Піроцький; у 1930 р. з кафедри виділили самостійну кафедру електротехніки на чолі з проф. Піроцьким. У 1930-ті роки на кафедрі розпочали роботу випускники інституту, серед яких С.А. Волотковський, М.Є. Куваєв і С.Р. Маймін. Під час війни колектив евакуювали на Урал, а потім до Караганди; після повернення інституту до Дніпропетровська у 1944 р. кафедра відновлювала лабораторії й навчальний процес.

1944-1976: електрифікація гірничих робіт і промислових підприємств

У 1944-1948 і 1950-1959 роках кафедрою керував М.Є. Куваєв, у 1948-1950 роках обов’язки завідувача виконував С.Р. Маймін. У 1959 р. завідувачем обрали С.А. Волотковського (1905-1987), який очолював кафедру до 1976 р. і створив наукову школу рудникової електровозної тяги. На початку 1960-х на електротехнічному факультеті з’явилися нові спеціальності: з кафедри гірничої електротехніки виділили кафедри автоматизації виробничих процесів (проф. А.О. Іванов) та електричного приводу (проф. Д.К. Крюков), а сама кафедра стала кафедрою електрифікації гірничих робіт і промислових підприємств і випускала фахівців трьох спеціальностей: електрифікація й автоматизація гірничих робіт, гірнича електромеханіка, електропостачання промислових підприємств.

З 1968 р. при кафедрі діяла галузева лабораторія з електробезпеки гірничих робіт Міністерства чорної металургії УРСР. Зарядні пристрої ЗУК-75/120 і ЗУК-155/230, розроблені на кафедрі, з 1967 р. серійно випускав Запорізький електроапаратний завод (за 1967-1972 роки понад 12 тисяч пристроїв), а у 1974 р. на шахті «Постниківська-1» комбінату «Шахтарськантрацит» запустили комплекс безконтактної відкатки електровозами підвищеної частоти.

З 1976 року: кафедра систем електропостачання та електроенергетики

З 1976 р. кафедру очолював академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Геннадій Григорович Півняк. Основним науковим напрямом кафедри стала гірнича й металургійна електроенергетика. Підручник «Перехідні процеси в системах електропостачання» (Г.Г. Півняк, В.М. Винославський, А.Я. Рибалко, Л.І. Несен) отримав Державну премію України в галузі науки і техніки 2005 р.; Державну премію 2006 р. отримав проф. Ю.Т. Разумний за технології видобутку газу для підвищення енергетичної безпеки держави.

Кафедра систем електропостачання готувала фахівців за спеціальностями «Електротехнічні системи електроспоживання», «Енергетичний менеджмент» і «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв». Після перейменування у 2019 р. кафедра електроенергетики готує фахівців за спеціальностями G3 «Електрична інженерія» і G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка»; відкрито інноваційні лабораторії, які створено разом із провідними компаніями галузі. Наукові школи кафедри описано на вкладці «Наука».

Вплив кафедри на становлення інших кафедр

У свій час кафедра гірничої електротехніки була єдиною кафедрою в Дніпропетровському гірничому інституті, що готувала кадри вищої кваліфікації в галузі електромеханіки й електротехніки. З розвитком промисловості для підготовки фахівців нових спеціальностей на електротехнічному факультеті створювали інші кафедри: одні виділялися з кафедри систем електропостачання, інші виникали за ініціативою вчених і педагогів, вихованих на кафедрі.

  • Кафедра автоматизації виробничих процесів (нині кафедра кіберфізичних та інформаційно-вимірювальних систем) утворена в січні 1961 р. виділенням зі складу кафедри гірничої електротехніки; перший завідувач у 1961-1988 роках проф. А.О. Іванов.
  • Кафедра електропривода заснована 5 квітня 1966 р. відокремленням від кафедри електрифікації гірничих робіт і промислових підприємств через зростання обсягу викладання дисциплін автоматизованого електропривода.
  • Кафедра електричних машин створена у вересні 1966 р.; ініціатором і першим завідувачем був проф. М.Є. Куваєв, а штат спочатку комплектували співробітниками кафедр електротехніки, електрифікації гірничих робіт і автоматизації виробничих процесів.
  • Кафедра електротехніки (нині кафедра метрології та інформаційно-вимірювальних технологій) веде початок від кафедри електротехніки, створеної у 1906 р.; у 1921 р. її реорганізували в кафедру гірничої електротехніки, а з 1930 р. кафедра електротехніки існувала знову.

Відео про кафедру

Контакти

uk UAen EN