25.04.2013

Мій рідний край — любов моя

Кому не цікаве минуле? Напевне, багато людей хотіли б дізнатися, що стоїть за тією чи іншою історією місцевості, за тим чи іншим прізвищем. Ось і дослідники Борис Мусійович Ковтонюк та його дружина Людмила Василівна (прес-секретар обласної громадської організації “Ріднокрай”) вже багато років вивчають Дніпропетровщину та все, що з нею пов'язано в історичному ракурсі.

Сімнадцятого квітня 2013 року кафедра філософії НГУ організувала чудову зустріч з членами обласної громадської організації “Краєзнавче товариство “Ріднокрай”. Голова правління й водночас журналіст, історик, фотограф, поет, письменник – Борис Мусійович Ковтонюк розповідав багато цікавих історій. Усі вони пов'язані з його життям й захопленням, а саме вивченням минулого рідного краю.

“Мета нашої організації — це проведення походів, експедицій, та вивчення нашого рідного краю. Ще у дитинстві мені було все цікавим. Якось мій молодший брат розповів, що на річці Вовча ходили козаки. Я подумав, а чи правда це? Так і почав захоплюватися історією, а особливо козацтвом”, - розповів Борис Мусійович.

За ініціативи і під керівництвом подружжя Ковтонюків у 2009 - 2010 році пройшла перша в Україні комплексна авто-вело-водо-пішохідна експедиція під назвою «Запасний шлях «із варягів у греки», або «Таємними дорогами запорозьких козаків», степовими річками та їх берегами від Дніпропетровська до Азовського моря. У ній, до речі, брав участь і колишній студент НГУ Антон Борисенко, випускник юридичного факультету НГУ.

Протягом усієї зустрічі ми чули багато цікавих історій від Б.М. Ковтюнюка, а сама зустріч супроводжувалась красивими фотографіями, які він сам знімав.

Приміром, Б.М. Ковтонюк розповів, що наш НГУ стоїть на колишньому місці козацького захоронення, а саме на великому кургані. А ще ми почули, що у селі Кочережки є підземні ходи довжиною 52 км, які з'єднували два монастирі.

“Дуже незвичайно побудовані ці ходи. Якось одному хлопчикові років дванадцяти стало цікаво й він поліз у ці печери. Дома нікому нічого не сказав. Пройшов деякий час, а його нема. Стали шукати усім селом, кричати. А він усе чує, а ось його ніхто…”, - говорить Борис Мусійович.

Гарною піснею “Чорнобривці” порадувала присутніх ст. лаборант кафедри філософії Тетяна Аксютенко, бо саме у цьому творі відчувається трепетна любов до рідного краю.

Завідувач кафедри філософії Юлія Олександрівна Шабанова подякувала гостям за приємну зустріч й вручила їм подарунки з емблемою НГУ.

І ми, студенти, хочемо подякувати подружжю Ковтонюків за любов і увагу до історії рідного краю й за те, що вони нам подарували її нам.

Наталія Савенко, студентський прес-центр НГУ